Огляд методів математичного моделювання для прогнозування трудомісткості робіт

     

      Аналіз літературних джерел у сфері прогнозування трудомісткості робіт для стадії експлуатації виявив обмежену кількість класифікацій методів і моделей, що засвідчує незавершеність досліджень у галузі математичного прогнозування трудомісткості робіт за кресленнями виробів для стадії експлуатації.

      Узагальнюючи попередній досвід використання математичних моделей для прогнозування трудомісткості робіт за кресленнями виробів, зазначимо декілька підходів до класифікації математичних моделей і методів.

      Стохастичний характер виникнення робіт на стадії експлуатації зумовлює відповідність моделей цим вимогам. Згідно з [90, с.24], у стохастичному підході процес праці представляється як стан системи із зазначенням логіки розвитку упродовж певного періоду. В тих випадках, коли стан системи містить всю істотну інформацію для опису подальшої динаміки, задача зводиться до марківського процесу, в якому ймовірність переходів залежить від керованих змінних (розподілом між дільницями підприємства елементів виробу, що підлягає ремонту). Ймовірність переходів між станами повинна задовольняти умові [22, c.10]: (1.1) Марківські випадкові процеси відносяться до окремих випадків ймовірнісних процесів.

      Аналіз робіт [3, 22, 63, 84, 96, 163, 164, 185] показав, що підходи стохастичного представлення процесів праці на стадії експлуатації легко узгоджуються зі стадією проектування, тобто можуть бути застосовані для визначення трудомісткості виконання робіт на основі креслень виробів. У такому випадку трудомісткість виконання робіт буде залежати від кількості відмов, що виникають при експлуатації виробів.

      Припустимо, що один працівник виконує одну функцію по виконанню ремонту виробу в період гарантійних зобов'язань виробника випадкового характеру і вимагає описати структуру такого процесу. Виділимо три ознаки, які визначають стохастичний процес: середня періодичність появи функції виконання робіт; складові частини методу праці нормованої тривалості; структурний вплив причини, що спричиняє ремонт. Такі процеси мають дискретний стан і мають неперервний характер, тобто вироби вже перебувають в експлуатації. Відомими є методи вирішення таких завдань – теорія масового обслуговування [7, 18, 63, 152, 158, 159, 163, 164, 168].

      Нехай, стохастичний процес після обслуговування об’єкта має подальший розвиток (структурний вплив причин, які спричиняють обслуговування). Наприклад, було здійснено заміну елементів виробу, або новий елемент може бути придбаним чи старим. У повсякденному житті неодноразово трапляються випадки, коли процеси обслуговування основного виробництва мають такий стохастичний розвиток. Тоді відбувається формування сервісних служб, призначення яких – усувати такі проблеми в основному виробництві. Для робітників таких служб обсяги робіт мають випадковий характер; до того ж ці обсяги розподіляються на потоки випадково.

      Вся работа доступна по Ссылке