Проблеми розвитку страхового ринку України

     

      Страхування є провідним сегментом економіки будь-якої економічно роз-виненої держави. Ця сфера діяльності базується на ринкових засадах, забезпе-чуючи, з одного боку, зростаючу потребу в надійному страховому захисті від ризиків суб’єктів ринкових відносин, страховому захисті майнових інтересів членів суспільства, а з іншого – потреби економіки в інвестиційних ресурсах.

      Необхідність страхового захисту має кілька аспектів: природний, еконо-мічний, соціальний, юридичний, міжнародний [9].

      З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя при на-станні випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окре-мим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб поле-гшити тягар потерпілих [80].

      Економічна сутність страхового захисту характеризується наявністю страхового ризику і критеріїв його оцінки, формування страхового співтоварис-тва з числа страхувальників і страховиків, поєднання індивідуальних і групових страхових інтересів, перерозподільчих відносин. Страховий захист можливий завдяки солідарній відповідальності всіх страхувальників за збиток, замкнутій розкладці збитку, перерозподілу збитку у часі, самоокуповуванні страхової дія-льності [120].

      Соціальна сутність страхування полягає в участі держави, роботодавців та громадян у захисті особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві [17].

      Юридична сутність страхування полягає у цивільно-правових відносинах щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодав-ством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадяна-ми та юридичними особами страхових платежів [80].

      Міжнародний аспект страхового захисту зводиться до усунення націона-льних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарюючих суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечили страховикам наявність достатніх фінансових гарантій, з іншого боку [80].

      Основна мета страхового захисту полягає в обмеженні (зведенні до міні-муму) як матеріальних, так і нематеріальних збитків, пов'язаних з певними ри-зиками [80].

      Вся работа доступна по Ссылке