Призначення та архітектура системи підтримки прийняття рішень страховиком

     

      Технологія імітаційного моделювання, що є основою побудови модельно-го комплексу, охоплює важливий цикл моделювання складних економічних си-стем, до яких і належить страхова компанія: від постановки проблеми і форму-вання концептуальної моделі  до планування обчислювального експерименту, аналізу його результатів і прийняття рішення [128, 129, 170]. Технологія прийняття рішення страховиком за допомогою комплексу імі-таційних моделей зображена на рис. 3.1. Метою наведеної схеми є, перш за все, підвищення адекватності та обґрунтованості управлінських рішень [73].

      Після побудови будь-якої економіко-математичної моделі, в тому числі і імітаційної, необхідно провести випробування, перевірку її на адекватність [41, 128]. В імітаційному моделюванні це є надзвичайно важливим і відповідальним моментом, оскільки розробник та користувач моделі повинні бути впевнені, що кінцеві результати моделювання точно відображають тенденції розвитку дослі-джуваного об’єкту.

      Для впевненості, що висновки, зроблені на основі модельного комплексу будуть правильними і можуть бути використані особою, що приймає рішення (ОПР) щодо оцінки як поточної ситуації страхової компанії, так і на прогнозо-ваний період, необхідно провести серію експериментів (перевірок, випробу-вань), в процесі яких, дослідник зможе встановити адекватність отриманих ре-зультатів.

      Отже, прийняття ефективних рішень основних задач страхування за до-помогою розробленого комплексу імітаційних моделей (розділ 2) пропонується з розробкою та складанням такого плану комп’ютерного експерименту, який би дозволив на основі обраного математичного методу аналізу результатів моде-лювання досягати поставлених цілей ефективним чином, з урахуванням обме-жень на можливі ресурси страхової компанії та макроекономічні показники.

      Вся работа доступна по Ссылке