Стан дослідженості проблеми в педагогічній теорії та практиці

     

      Аналіз американських і вітчизняних науково-педагогічних джерел свідчить, що питання навчання і виховання, а також формування життєвої компетентності дітей з особливими потребами в США ставало предметом вивчення ще на ранніх етапах суспільного розвитку. Однак ставлення до таких дітей у різні часи розвитку держави було далеко неоднозначним – від фізичного знищення хворих чи «зайвих» людей до повної інтеграції їх у суспільство [250]. Починаючи з ХХ ст., до підлітків з особливими потребами американське суспільство виявляє особливу турботу. Таким дітям створюються умови, які допомагають звести до мінімуму наслідки їхніх розладів. Їм та їхнім сім’ям надається необхідна допомога фахівців. І що не менш важливо, спостерігається посилення чуйного і доброзичливого ставлення до таких дітей з боку оточуючих [52].

      Проблемі забезпечення розв’язання питань формування і розвитку життєвої компетентності дітей з особливими потребами присвячуються у США: офіційні документи з питань освіти, директивні та нормативні акти американського уряду, окремих штатів та шкільних округів, рішення комісій з питань освітньої політики; періодичні педагогічні та соціологічні видання. Зокрема, нормативно-правовим підґрунтям формування і розвитку життєвої компетентності підлітків з особливими потребами є: «Акт про реабілітацію» (The Rehabilitation Act) (1973), «Акт про консолідацію професійно-технічної освіти та освіти дорослих» (Consolidation vocational technical education and education Adults Act) (1982), «Акт про інвалідів» (Americans with Disabilities Act (ADA) (1990), «Акт про освіту дітей з відхиленнями» (в 1975 році він мав назву – Education for All Handicapped Children Act, з 1990 – Individuals with Disabilites Education Act – IDEA «Акт про удосконалення американських шкіл» (Improving America’s Schools Act) (1993), «Акт про національні цілі освіти» (Goals 2000: Educate America Act) (1994), Акт про підготовку до професійної діяльності (Reemployment and Retraining Act) (1994), «Акт про сприяння щодо здобуття освіти дітьми» (Children’s Education Opportunity Act) (1995), нова редакція Закону про початкову та середню освіту – «Жодної відстаючої дитини» ( No Child Left Behind Act) (2001), «Акт про дитинство» (Children’s Act) (2010), «Акт Рози» (Rosa’s Law) (2010).

      Науково-педагогічними виданнями, присвяченими висвітленням різних сторін формування компетентностей дітей з особливими потребами, в США є: «International Studies Perspectives», «Journal of Adolescence», «Education Week», «California School Magazine», «Phi Delta Kappan», «American Studies International», «The Humanist», «Politics and the Individual», «International Journal of Law Policy and Family», «Social Education», «Educational Leadership», «Techniques», «Journal of Social Studies Research», «The Elementary School Journal», «The Journal of Secondary Gifted Education», «Journal of Technology and Teacher Education», «Journal of the Learning Sciences» та ін. Проблемі розвитку компетентностей у дітей з особливими потребами у суспільстві (у тому числі в зарубіжних країнах) приділяють свою увагу такі вітчизняні періодичні видання: «Шлях освіти», «Рідна школа», «Обдарована дитина», «Практична психологія та соціальна робота», «Педагогіка і психологія» та ін., а також праці зарубіжних та українських учених з проблем американської школи.

      Наразі в США відомо чимало досліджень, що містять аналіз загальних підходів до формування життєвої компетентності дітей та молоді, з-поміж яких праці C. Бенкса (Banks), Д. Бекелмана (Beukelman), С. Шоффі (Chaffee), С. Девіс (Davis), С. Фредмана (Friedman), Р. Гарсія (Garcia), Х. Грубера (Gruber), А. Маслоу (Maslow), А. Мілсома (Milsom), С. Муна (Moon), Е. Половея (Polloway), А. Семуеля (Samuel) та ін.

      Окремі педагогічні основи формування майбутньої життєвої компетентності дітей як особливого виду їх соціально-педагогічної підтримки та педагогічної діяльності розглядали також і вітчизняні вчені, а саме О. Демчук, І. Єрмаков, Л. Канішевська, О. Любарська, В. Ляшенко, Р. Мельник, В. Нечипоренко, І. Родигіна, Л. Сохань, І. Степаненко, Л. Чумак, І. Ящук та ін. Основні теоретичні положення американських та вітчизняних науковців стосовно проблеми нашого дослідження зводяться до того, що розвиток життєвої компетентності підлітків з особливими потребами в США здійснюється в рамках надання їм соціально-педагогічної підтримки навчальними закладами, вихователями, батьками, закладами позашкільної освіти. Характеристиками, поняттями, категоріями, які безпосередньо стосуються нашого дослідження і є конкретно-науковою його методологією, вважаємо такі: «педагогічна соціалізація», «підтримка особистості в соціумі», «соціально-педагогічна підтримка», «компетентнісний підхід», «компетентність людини», «компетенції», «життєва компетентність», «виховні технології». Для детального висвітлення категорії «життєва компетентність» додатково розглянемо низку понять, що допоможуть схарактеризувати сутність досліджуваного явища: «життєдіяльність», «життєтворчість», «життєздатність», «життєстійкість», «життєзначущі цінності та пріоритети», «процесуальний аспект формування життєвої компетентності», «соціально-педагогічні послуги», «педагогічна адаптація», «спеціальна освіта і виховання» тощо.

      Вся работа доступна по Ссылке