Громадянська соціалізація студентської молоді як психолого-педагогічна проблема
Рубіж двох тисячоліть – двадцятого та двадцять першого століть відзначився становленням нової незалежної України, яка обрала шлях правової, соціально-орієнтованої держави та створення громадянського суспільства на основі демократичних цінностей, найважливішою з яких є людина, визнання її прав та свобод.
Трансформаційні процеси в соціально-економічному житті, перехід до ринкової економіки, прагнення до демократизації всіх сфер сучасного українського суспільства сприяли переоцінці цінностей у молодого покоління. На жаль, характер такої переоцінки неоднозначний. З одного боку, опора на демократичні принципи сприяла появі генерації творчих, ініціативних молодих людей, готових до нових перетворень в суспільстві, але з іншого, з процесом деідеологізації суспільства та поляризації думок різноманітних суспільних рухів, відбулося соціальне розшарування і криміналізація суспільства, пропагування насильства, релігійного екстремізму та радикального націоналізму.
Результатом такої суперечливої переоцінки базових цінностей стають бездуховність і безвідповідальність, соціальна апатія молоді. На жаль, багато юнаків і юнок бажають змінити не тільки місце проживання, але й своє громадянство. Зважаючи на те, що майбутнє кожної країни залежить від громадянської позиції молодого покоління, то очевидно, що держава має спрямувати зусилля на виховання нового громадянина, всебічно розвинутого, мислячого, активного в суспільно-політичному житті, відповідального за свої вчинки, готового до сумісної праці на благо Батьківщини.
Не викликає сумніву той факт, що навчальні заклади взагалі, та коледжі зокрема, як основні інститути соціалізації підростаючого покоління повинні виховувати таку громадянську позицію, яка спрямована на затвердження загальнолюдських цінностей як мірила просування суспільства на шляху прогресу. Враховуючи те, що Україна є поліетнічною державою, “громадянське виховання відіграє особливо важливу роль ще й тому, що воно покликане сприяти формуванню соборності України, що е серцевиною української національної ідеї. Саме на базі демократичних цінностей, що мають лежати в основі громадянського виховання, можливе об'єднання різних етносів і регіонів України задля розбудови й вдосконалення суверенної, демократичної держави, громадянського суспільства ” [114].
На порядок денний виходять проблеми організації ефективної громадянської освіти, спрямованої на розвиток особистості, здатної до успішної соціалізації в суспільстві і активної адаптації на ринку праці, готової до взаємодії в демократичній державі на основі етичних і моральних норм та стандартів, яка визнає приналежність до свого народу як національно-державної спільноти і вміє співвідносити і погоджувати власні інтереси з інтересами інших людей на благо своєї країни.
Вся работа доступна по Ссылке
