Педагогічні умови громадянського виховання студентів
Одержані нами в процесі констатувального етапу експерименту результати щодо громадянської вихованості студентів педагогічних університетів, стали передумовою визначення умов подолання виявлених недоліків. У своєму припущенні ми виходили з того, громадянське виховання відбуватиметься більш успішно за умов:
– організації туристсько-краєзнавчої діяльності, спрямованої на формування у студентів знань про сутність громадянськості, громадянських цінностей, способи їх прояву;
– забезпечення мотивації студентів до громадянських цінностей шляхом долучення їх до безпосереднього вивчення історичного минулого України;
– розвитку практичних умінь і навичок громадянської поведінки через залучення студентів до активної громадської діяльності.
Ці умови набували втілення в змісті громадянського виховання, який орієнтувався на:
– ознайомлення студентів з фактами з історичного минулого і сучасності України; культурно-історичними пам’ятками на території України; сутністю громадянськості, громадянських якостей і цінностей, способами їх виявлення у власній життєдіяльності та міжособистісних стосунках;
– сприяння ідентифікації студентів себе з Україною та українським народом; виховання у них пошани до української культури та історії; культивування бажання розширити свої знання в цій царині; виховання позитивного ставлення до громадянських якостей і цінностей, прагнення набуття відповідних ціннісних орієнтацій;
– розвиток умінь реалізовувати громадянські знання, якості й цінності у власній життєдіяльності; залучення до актів громадянської спрямованості; підтримка громадської ініціативи.
За своєю сутністю процес виховання – це залучення особистості до „колективних уявлень”. Громадянські цінності, якими людина керується у своїй поведінці, залежать не лише від суспільного, а й від особистісного буття. Вони стають надбанням окремої людини лише за умов, коли її буття підготує її до засвоєння таких якостей і цінностей, і набудуть для неї особистісного сенсу.
Залучення до колективу сприяє збагаченню громадянським досвідом, створює можливості для вправляння у громадській поведінці. Якщо в колективі панує спільний інтерес, який об’єднує студентів, виникає відповідальність за вирішення спільних завдань. На цій основі „з’являється і взаємна відповідальність, взаємна допомога, різка критика недоліків і прагнення їх виправити. У правильно організованому колективі його учасники вчаться керувати, підкорятися, рівнятися на кращих, постійно рухатися вперед, не зупинятися на досягнутому” [12, с. 6].
Вся работа доступна по Ссылке