Зміст і методика формувального експерименту

     

      Організовуючи експериментальну роботу, виходили з того, що Спортивний клуб – це самодіяльне об’єднання, яке сприяє задоволенню різнобічних інтересів і потреб студентів у підвищенні громадянської вихованості. Тут реалізовувалися принципи тематичного самовизначення, самоуправління, самовиховання й колективного підходу до реалізації прийнятих рішень, індивідуалізації форм і методів роботи, спрямованості на досягнення соціально значущого результату, самореалізації особистості й реалізації пропозицій членів клубу.

      В основу діяльності Спортивного клубу покладалися такі правила:

       запровадження ефективних форм і методів виховання у студентів громадянських якостей і цінностей з урахуванням їхніх потреб у діяльності клубу;

       використання способів підвищення громадської активності студентів експериментальної групи;

       поєднання клубної виховної роботи з практичною туристсько-краєзнавчою діяльністю студентів.

      Організовуючи діяльність Спортивного клубу, ми зважали на те, що тут можуть виникати труднощі, зумовлені насамперед такою суперечністю: з одного боку, клуб – це об’єднання, що функціонує поза навчальним процесом, а отже, не є обов’язковою формою проведення студентами позааудиторного часу, а з іншого – в цій роботі обов’язково присутні елементи обов’язковості. Тому від моменту започаткування клубу постало питання створення його активу як зв’язуючої ланки між педагогом – керівником та членами клубу. Ми запропонували студентам внести пропозиції щодо складу активу клубу (можна було рекомендувати когось або висунути свою кандидатуру). Студентам також повідомили, що обраний актив не є жорстко визначеним і до його роботи може в будь-який час приєднатися кожен бажаючий, виявляючи ініціативу в реалізації туристсько-краєзнавчої діяльності.

      Крім того, створюючи актив клубу як своєрідну форму самоврядування, ми були свідомі того, що за несприятливих умов може виникнути надмірна вимогливість і регламентація у взаєминах між активом та іншими його членами. В основу подолання окреслених суперечностей і можливого розвитку суб’єктних відносин між активом та іншими членами клубу покладали методику опанування відповідних ситуацій. Цінність таких ситуацій убачалася нами в тому, що вони мають стати звичною формою організації життєдіяльності клубу, а не способом впливу на його членів.

      Вся работа доступна по Ссылке