Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

     

      Після завершення формувального етапу експерименту, що ґрунтувався на розробленій нами моделі громадянського виховання студентів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності, проводили заключні зрізи. Перевірка здійснювалася за методикою, яка була аналогічною тій, що застосовувалася нами на констатувальному етапі експерименту.

      Опитування щодо сутності громадянськості показало, що серед студентів експериментальної групи повні правильні відповіді дали 54,7 % респондентів. Розкриваючи сутність цього поняття, вони спиралися на відповідні визначення педагогів минулого і сучасності, висловлювали своє ставлення до різних думок з цього приводу. 35,4 % студентів дали правильні, але неповні відповіді, які переважно зводилися до репрезентації одного з відомих у науковому обігу підходів. У 9,9 % студентів зафіксовані неправильні або не зовсім точні відповіді.

      У контрольній групі повні правильні відповіді, але без аналізу сутності того чи іншого визначення, дали 16,7 % студентів. Правильні неповні відповіді – 49,7 % студентів. Неправильні відповіді – 33,6 % студентів.

      Отже, можна стверджувати, що внаслідок проведеної нами дослідно-експериментальної роботи у студентів експериментальної групи сформованість показника когнітивного компоненту значно підвищилася.

      Одержані результати опитування й анкетування студентів щодо історичного минулого України, історичних пам’яток на території України, культурних традицій нашого народу засвідчили, що більшість студентів експериментальної групи (57,3 %) має досить ґрунтовні знання з цієї тематики й виявляють до неї стійкий інтерес. Заслуговує на увагу той факт, що студенти не тільки давали чіткі відповіді на запитання, а й намагалися розповісти про ті пам’ятки і повідомити маловідомі факти, які справили на них найбільше враження. Особливою розгорнутістю й ґрунтовністю відзначалися розповіді по козацьку минувшину, гетьманів України, численні факти, пов’язані з Острогом та іншими історичними місцями.

      У контрольній групі чисельність таких студентів становила 16,1 %.

      Позитивні зміни відбулися і в обізнаності студентів експериментальної групи з культурними й народними традиціями, легендами й переказами про видатних діячів історичного минулого. Проведені зрізи засвідчили, що, якщо за результатами констатувального етапу дослідження постійне зацікавлення історією українського народу виявляли лише 15,3 % студентів, то тепер такі відповіді дали 58,1 % респондентів, які брали активну участь у роботі створеного нами Спортивного клубу і різних формах туристсько-краєзнавчої діяльності.

      Увагу до окремих історичних фактів виявили 38,7 % студентів (за результатами констатувального етапу експерименту чисельність цієї групи становила 45,7 % респондентів). Значно зменшилася кількість студентів, які за даними констатації (39,0 %) байдуже ставилися до історичного минулого України. Тепер вона охоплювала лише 3,2 % респондентів.

      Вся работа доступна по Ссылке