Структура економічного потенціалу підприємства та його класифікаційні ознаки

     

      Ефективне управління потенціалом підприємства в сучасних ринкових умовах передбачає проведення детального аналізу його складових, вивчення внутрішніх взаємозв’язків між ними, здійснення моніторингу кількісних і якісних параметрів поведінки та коригування їх у разі потреби до заданих напрямків стратегічних цілей. У зв’язку з цим потрібно на теоретичному рівні дослідити структуру економічного потенціалу, ідентифікувати його елементи та властивості їх функціонування.

      Внаслідок вивчення досягнутих результатів наукових досліджень вказаного напряму встановлено, що вчені в межах свого розуміння сутності економічного потенціалу підприємства неоднозначно підходять до висвітлення його структури.

      Так, колектив авторів під головуванням Федоніна О. С. у своїй праці [153] зазначають, що економічний потенціал підприємства складається з складових, які поділяються на об’єктивні та суб’єктивні. До перших, на їх думку, відноситься інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал та потенціал відтворення. Тобто ті складові, які мають матеріально-речову форму, а також здатні споживатися та підлягають відтворенню. В свою чергу, суб’єктивними складовими економічного потенціалу підприємства вчені виділяють компоненти, що здійснюють вплив на об’єктивні складові шляхом управління та їх використання відповідно до потреб підприємства. Сюди відносять науково-технічний потенціал, управлінський потенціал, потенціал організаційної структури управління та маркетинговий потенціал. Поряд з цим, колектив авторів, одночасно, зазначають, що на сучасному підприємстві є складові економічного потенціалу, які неможливо однозначно віднести до об’єктивних чи суб’єктивних. Це такі як трудовий, інфраструктурний та інформаційний потенціали.

      В свою чергу, Литюга Ю. В. зазначає, що економічний потенціал підприємства включає такі складові як виробничий (до речі, виділяється як основний серед інших), інвестиційний, інноваційний та ринковий потенціали. Слід зазначити, що на її думку ефективне використання і розширення виробничого потенціалу як основного компонента можливе лише під впливом взаємодії інвестиційного та інноваційного потенціали [81].

      У своїх дослідженнях Рябикіна Н. І. акцентує та виділяє дев’ять структурних елементів економічного потенціалу підприємства, а саме: природний, технічний, технологічний, інформаційний, інфраструктурний, кадровий, матеріальний, фінансовий та інноваційний потенціали. Проте, наведену структуру автор прив’язує виключно до діяльності, яка характерна для гірничо-збагачувальних підприємств [135].

      Виходячи з міркувань Максимової О. С. виходить, що у структурі потенціалу підприємства існує виробничий, фінансовий, ресурсний та інші потенціали [84]. Однак, залишається відкритим, що мається на увазі „інші потенціали”. Також, вважаємо, не правильно враховувати тільки внутрішні компоненти об’єкта дослідження.

      У своїх дослідженнях Лапін Є. В. зазначає, що економічний потенціал підприємства складається з підсистем і елементів, які залежать від оптимального поєднання ними окремих видів економічних ресурсів, що залучаються для здійснення фінансово-господарської діяльності. Таким чином, вчений виділяє кадровий, виробничий, інноваційний та організаційно-управлінський потенціали [78].

      Вся работа доступна по Ссылке