Застосування маркетингового аудиту у контексті інформаційного забезпечення процесу оцінювання економічного потенціалу підприємства

     

      Непередбачуваність економічних процесів, посилення конкуренції на ринку, а також зниження платоспроможності вітчизняних споживачів та, відповідно, обсягів реалізації продукції в цілому потребують адекватного механізму управління підприємством. Основним завданням якого є формування ефективної стратегії сталого розвитку підприємства на основі комплексного оцінювання економічного потенціалу у розрізі основних його складових. Вважаємо, саме структурні компоненти економічного потенціалу відображають усесторонню характеристику функціонування внутрішньої і зовнішньої сторін діяльності досліджуваних підприємств. Проведення оцінювання економічного потенціалу дає можливість визначити величину наявного економічного потенціалу підприємства, дослідити його структуру, причинно-наслідкові зв’язки між внутрішніми та зовнішніми компонентами економічного потенціалу, оцінити рівень ефективності використання і виявити невикористані резерви у напрямку його зміцнення та нарощення у майбутньому, що дає можливість реалізувати розроблені стратегічні цілі. Саме тому, на основі сформованого методичного підходу оцінювання економічного потенціалу можна аналізувати, планувати та формувати стратегію розвитку на майбутнє, враховуючи при цьому негативні кризові явища, що присутні в економіці держави.

      Визначено, оцінка та аналіз будь-яких економічних явищ і процесів, а також їх результати в значній мірі залежать від рівня та якості інформаційного забезпечення. Це ж саме стосується процесу проведення оцінювання економічного потенціалу підприємств незалежно від видів діяльності та галузевої приналежності.

      За результатами проведеного дослідження встановлено, що значною проблемою здійснення процесу оцінювання економічного потенціалу досліджуваних підприємств є відсутність повної і достовірної інформації про зовнішні компоненти об’єкта дослідження. Особливо це стосується отримання первинної і зведеної інформації про них, основним з яких є ринковий потенціал. Що стосується внутрішніх компонентів, а саме фінансового, виробничого та інших, то інформація про них чітко відображена у статистичній, фінансовій і податковій звітності, аналітичному бухгалтерському обліку та інших внутрішніх відомостях, що є в повному розпорядженні підприємства.

      Таким чином, формування інформаційної бази для оцінки зовнішніх компонентів економічного потенціалу підприємства потребує низку заходів, пов’язаних зі збором необхідних даних, систематизацією, обробкою та підготовкою їх до аналітичних процедур.

      Відомо, що функціонування і темпи розвитку економічного потенціалу підприємства залежать від ряду об’єктивних і суб’єктивних чинників, а також від кількості заінтересованих осіб та, відповідно, їх впливу. Вагомого значення в сучасній теорії і практиці вчені надають дослідженню впливу зацікавлених сторін на діяльність підприємства, його фінансові результати та економічний потенціал в цілому.

      Основоположником концепції „зацікавлених сторін” („стейкхолдерів” від англійського слова stakeholder) вважається Е. Фрімен, який у своїй праці „Стратегічний менеджмент: концепція зацікавлених сторін” вперше ввів поняття „стейкхолдер”, під яким слід розуміти „будь-які індивіди, групи або організації, які здійснюють суттєвий вплив на схвалювані фірмою рішення та/або які опиняються під впливом цих рішень”. Відповідно до таких міркувань, ряд зарубіжних вчених (Дж. Пост, С. Сакс, А. Уікс, Л. Престон, Т. Джонс та ін.) концептуально розвивають теорію стейкхолдерів і чітко обґрунтовують важливість аналізу їх впливу на діяльність підприємства [42].

      З огляду на це, у ході дослідження діяльності машинобудівних підприємств було визначено коло основних стейкхолдерів, які вважаємо вагомо впливають на процес формування та умови функціонування їх економічного потенціалу. На рис. 3.10 зображено перелік основних стейкхолдерів економічного потенціалу машинобудівних підприємств та важелі їх взаємодії. Як бачимо, визначені стейкхолдери формують середовище, в якому здійснюють свою діяльність машинобудівні підприємства і, тим самим, визначають фактори впливу на їх економічний потенціал. Так, працівники і власники є факторами внутрішнього середовища досліджуваного підприємства, тобто в сукупності вони визначають величину і рівень використання внутрішніх компонентів економічного потенціалу. Інформацію про них можна відстежити на основі документації, яка ведеться на підприємстві для власних потреб з метою прийняття рішень. В свою чергу, постачальники, споживачі, конкуренти та інші формують зовнішнє середовище, яке також визначає умови функціонування зовнішніх структурних компонентів економічного потенціалу суб’єкта господарювання.

      Вся работа доступна по Ссылке