Функціонально-стилістична роль портретного опису у тканині художнього твору

     

      Однією з центральних проблем лінгвістичної стилістики є вивчення стилістичних прийомів та виразних засобів, які використовуються для точнішого вираження змісту художніх творів.

      Проблема створення художнього образу може бути названа основною в літературній творчості. Портрет персонажу відіграє важливу роль при створенні образу персонажу, а тому може розглядатись окремо.

      Тут необхідно зазначити, що питання функціонування портрету та його природи розроблений недостатньо повно.

      Так, в роботах лінгвістів А.С. Вольф, Е.А. Гончарова, Г.В. Старкова, Н.Д. Беляева, що порушують різноманітні аспекти мови та стилю словесного портрету, пов’язані в основному з лексикою портретного опису. Проблема структурно-композиційної класифікації словесно-художнього портрету, форм функціонування в макротексті. Таким чином, портретний опис – складне й маловивчене явище, що не має однозначного трактування.

      О.А. Мальцєва відзначає, що слово як лінгвістична одиниця володіє естетичними можливостями: «Функціонуючи в художньому творі, слово реалізує сукупність своїх предметно-логічних та емоційно-експресивних значень» [67, с. 3].

      Художній портретний опис багатофункціональний. В межах художнього твору він може виконувати найрізноманітніші функції, відповідно до функціонального наповнення художнього тексту взагалі. Соціальна, філософська, моральна, релігійна спрямованість тексту отримує своє відображення в портретному описі як важливому композиційному елементі художнього твору.

      Аналіз основних функцій портрета – характерологічної, оціночної, ідейно-художньої, показує, на думку О.А. Мальцевої, що багатофункціональність полягає в нерозривній єдності, взаємодоповненні та рухливому співіснуванні його функцій.

      Характерологічна функція неможлива без оціночної; оціночна функція веде читача до розуміння характеру персонажу: обидві функції разом спричиняють розкриття ідейно-художнього змісту твору. Взаємопроникнення функцій, існування їх одна через іншу, говорить про їх єдність та взаємодоповнення. Рухливе співіснування функцій означає, що в портретному описі значимість функцій може бути змінена:яка-небудь з основних ядерних функцій може відійти на другий план, а яка-небудь звично периферійна функція стати головною.

      Всякому явищу, як зазначає О.А. Мальцева, властиві категорії «загальне та окреме». «Окреме» в функціональному наповненні художнього портретного опису – це різноманітні функції. «Загальне» - це те, що їх об’єднує.

      Тут необхідно зазначити два основних моменти. По-перше, всі функції портретного опису є різновидами однієї – дескриптивної функції. Дескриптивна функція є основною функцією портрету. По-друге, усі функції портретного опису об’єднує і систематизує естетична функція, оскільки мова йде про портретний опис в художньому творі та головне призначення портрету – слугувати засобом створення образу.

      Саме в естетичній функції виражається зв’язок змісту та форми, без якої не може бути створений художній образ. Систематизуючи властивість естетичної функції полягає в тому, що через неї проходять всі інші функції; у чистому ж вигляді естетична функція просто не існує.

      Вся работа доступна по Ссылке