Рекомендації щодо проведення консультативної роботи з батьками, які мають дітей-інвалідів з ДЦП

     

      Шкільний психолог повинен мати певну кількість знань відносно особливостей життя та розвитку дітей-інвалідів з ДЦП та можливостей своєчасної допомоги та підтримки як самих дітей, так і їх батьків.

      Наведемо деякі поради, що їх може надавати шкільний психолог в ході проведення циклів лекцій та індивідуальних консультацій для батьків, які мають дітей-інвалідів з ДЦП. Проблеми сім`ї та сімейного виховання дітей-інвалідів з ДЦП.

      Односкладно важко відповісти на запитання, що таке благопо¬лучна сім’я, що має право на народження дитини, що буде щаслива у житті. Добробут i неблагополуччя - усе, але саме головне, щоб був добробут стосовно тої малої, що повинна з'явитися на світ, не залежно від того, хвора або здорова дитина народиться.

      Як i здорові діти, дiти-iнвалiди різні: однi більш терплячі, інші - ні; однi – ранимі, реагують на усе, що бачать (особливо сiмейнi негаразди). Iншi дiти, яким усе "трин-трава", звинувачують у всьому батькiв, i їхнє щастя такій дитині не треба, тому що вона вважає, що якщо вона нещасна, та й усі навколо повиннi бути нещаснi.

      Хотiлося б поговорити про те:

      1) якi сім’ї бувають неблагополучнi;

      2) якi дiти бувають iз своїми психопатологічними i психоло¬гічними особливостями, схильнi до надмiрного реагування на сiмейний добробут;

      3) як вiдбивається сiмейне неблагополуччя на дитині-iнвалiді, схильній до загостреного реагування на всiлякi негати¬вні чинники;

      4) як дитина-iнвалiд може порушувати спокiй сiм'ї, викликати у батькiв дратівливість, злiсть, нестерпність i т.ін., тобто перетворюватися на неблагополу¬чну, а останнє, у свою чергу, може ще бiльше погіршувати психiчний стан дитини;

      5) як повиннi - хоча б взагалі - починати викладачі, щоб допомогти дитинi, - адже вона не винна, що iнвалiд, i живе у неблагополучних умовах.

      Вся работа доступна по Ссылке