Нормативно-правове забезпечення захисту дитини
Відповідно вивченої літератури з досліджуваної проблеми, можна охарактеризувати основні нормативно-правові акти щодо захисту дітей. Їх можна поділити на дві групи: Міжнародні акти, та українське законодавство.
Міжнародно-правове забезпечення захисту дитини
від жорстокого поводження
1. Документи, які декларують необхідність дотримання та захисту прав людини, у тому числі дітей:
• Загальна декларація прав людини 1948 р.;
• Міжнародний пакт про економічні, соціальні і куль¬турні права (ст.10);
• Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ст. 23 і 24).
2. Документи, які окремо наголошують на захисті прав дитини:
• Женевська декларація прав дитини 1924 р.;
• Декларація прав дитини 1959 р.;
• Конвенція про права дитини 1989 р. (ст. 1—41).
3. Документи, які спрямовані на боротьбу з торгівлею людьми:
• Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і з екс¬плуатацією проституції третіми особами (1940 р.);
• Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності (2000 р.);
• Додатковий протокол до Конвенції ООН по боротьбі із транснаціональною організованою злочинністю «Про попе¬редження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї» (2000 р.);
• Рекомендації Ради Європи.
4. Документи, які спрямовані на боротьбу з різними фор¬мами експлуатації та торгівлі дітьми:
• Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи «Про сек¬суальну експлуатацію, порнографію, проституцію, а також торгівлю людьми та підлітками»;
• Факультативний протокол до Конвенції про права ди¬тини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, відповідно до якого перелічені діяння визна¬ються злочином незалежно від місця скоєння.
5. Конвенції Міжнародної організації праці:
• Конвенція про заборону та негайні заходи щодо лік¬відації найгірших форм дитячої праці № 182 (1999 р.).
• Конвенція ООН «Про права дитини».
Вся работа доступна по Ссылке