Кадрова політика та кадрова робота у сфері державної служби
Основними напрямами державної політики у сфері державної служби є визначення основних цілей, завдань та принципів функціонування даного інституту, забезпечення ефективної роботи усіх державних органів відповідно до їх компетенції. Виходячи з цих концептуальних засад, можна виокремити дві складові державної політики у сфері державної служби: кадрова політика і кадрова робота.
“Кадрова політика” як соціальне явище є поняттям багатогранним і є значно ширшим за змістом, ніж термін “кадрова робота”. Кадрова політика є стратегічною, розрахованою на тривалий період діяльністю, спрямованою на розвиток людських ресурсів, що визначає перспективу розвитку інституту державної служби.
Кадрова політика – це визначення стратегії і тактики, політичного курсу роботи з кадрами, який визначає завдання, пов'язані зі ставленням організації до зовнішніх факторів (ринку праці, демографічної структури населення, політичного тиску, змін в організації установи), а також завдання, пов’язані зі ставленням до персоналу своєї організації (система винагород, вирішення соціальних питань, удосконалення системи професійного навчання).
Ці чинники набули значного впливу в діяльності державних органів. Тому кадрова політика на сучасному етапі є основним напрямом організації інституту державної служби.
Кадрова політика включає в себе вироблення стратегії і тактики; створення на їх основі програми діяльності; визначення курсу; передбачення результатів діяльності.
Під кадровою політикою необхідно розуміти сукупність найбільш важливих, принципових положень, що виражаються у державних рішеннях на тривалу перспективу чи на окремий період [13, с. 480]. Кадрова політика покликана забезпечити умови для оптимального виконання завдань і функцій організації, сприяти поєднанню інтересів організації з інтересами працівників, створенню ділової, доброзичливої атмосфери у колективі. Визначальним фактором кадрової політики є державна кадрова політика.
Державна кадрова політика - це політика держави у сфері державної служби, головною метою якої є вдосконалення кадрового потенціалу, створення дієздатного державного апарату, спроможного ефективно здійснювати завдання та функції Української держави шляхом сумлінного виконання державними службовцями покладених на них службових повноважень.
Кадрову політику розглядають у широкому та вузькому розмінні. У широкому – кадрову політику виробляють і реалізують центральні органи виконавчої влади, а у вузькому – місцеві органи влади, адміністрації окремих органів та установ.
Кадрова політика будується на відповідних принципах: добір за діловими, політичними і морально-етичними якостями; демократична основа у роботі з кадрами; постійна увага до формування кадрів, їх професійного навчання, перспективи росту, турбота про функціонування ефективної системи резерву кадрів; наступність у роботі – поєднання досвідчених і молодих перспективних працівників, оцінка їх діяльності за досягнутими результатами і методами роботи; постійна перевірка кадрів на практичній роботі [14, с. 65].
Кадрова робота – найважливіший засіб реалізації кадрової політики. Поняття “кадрова робота” включає всю сукупність прийомів, заходів, методів та форм пов’язаних із діяльністю кадрів, забезпеченням органів державної влади кваліфікованими працівниками. Кадрова робота складається з:
– арсеналу методів, технологій, засобів та механізмів здійснення кадрової політики;
– організації роботи з кадрами;
– безпосереднього процесу кадрової роботи.
Отже, під кадровою роботою розуміють такі дії, процеси та операції, які в сукупності забезпечують здійснення цілей, завдань і принципів, що висуваються кадровою політикою.
Вся работа доступна по Ссылке