Основні напрямки підвищення ефективності кадрової роботи

     

      Не потребує доказів теза про те, що державна служба в моделі всього державного організму – один з найважливіших інструментів державної політики, а в умовах трансформації суспільства – суттєвий суб’єкт та об’єкт перетворень, ключ до реальних політичних і соціально-економічних зрушень.

      Державна служба в Україні повинна сприяти створенню умов для розвитку відкритого громадянського суспільства, захищати права та свободи людини і громадянина, а також забезпечувати результативну та стабільну діяльність органів державної влади відповідно до їх завдань, повноважень і компетентності [12, с.1].

      Процес становлення державної служби в сучасних умовах має певні особливості, які зумовлюють основні проблеми та складності цього процесу.

      По-перше, в умовах збереження великого державного сектору та відносної слабкості нових економічних структур органи державної служби мають досить серйозний вплив на хід економічних реформ.

      По-друге, становлення сучасної державної служби відбувається в умовах гострої боротьби навколо посилення виконавчої вертикалі державної влади.

      По-третє, формування державної служби проходить в умовах недостатньо розробленої правової бази.

      З огляду на це, в галузі державної служби та кадрової роботи визначається комплекс заходів, що сприятимуть успішному вирішенню вказаних проблем.

      Послідовний курс на забезпечення солідної заробітної плати державних службовців, підвищення суспільного статусу, підтвердження соціальних гарантій з боку держави – це найкращі засоби боротьби із зловживаннями та корупцією в сфері державної служби, вирішення проблем кадрового голоду, який відчувається на багатьох ділянках державної служби, особливо на місцях.

      Зараз держава об’єктивно перебуває в такій ситуації, що вказані економічні та соціальні гарантії державним службовцям можливі лише за умови скорочення штатів (економічно й організаційно обґрунтованого), яке має відбуватися разом із кадровим оздоровленням, підвищенням ефективності праці, поліпшенням інформаційного, технічного та іншого забезпечення. Але таке скорочення обов’язково має поєднуватися з переглядом функцій органів державної влади, їх організаційної структури та комплексною перепідготовкою кадрів, які можуть бути вивільнені в результаті цього. Таке скорочення не повинно бути механічним скороченням працівників в кожному структурному підрозділі. Потрібне не скорочення задля скорочення, воно має стати ефективним інструментом у процесі подальшого перегляду функцій органів державної служби.

      З метою ефективності боротьби зі зловживаннями і корупцією в сфері державної служби необхідно розробити дієву систему збереження конфіденційної службової інформації та механізм притягнення до відповідальності за її розголошення, для чого має бути розроблений пакет нормативних актів.

      Не слід забувати про заходи морально-етичного характеру, що створюють умови для оздоровлення психологічного клімату та формування здорового корпоративізму серед державних службовців.

      Оскільки сфера державної служби є особливою сферою, тому необхідне створення спеціального Кодексу трудових відносин державних службовців, Дисциплінарного Кодексу державної служби, Адміністративного Кодексу державної служби (слід також замислитися над запровадженням в державі Адміністративних судів, які б вирішували, серед іншого, питання адміністративної відповідальності державних службовців). Важливим кроком на шляху до реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні “має стати прийняття Кодексу загальних правил поведінки державних службовців та забезпечення контролю за його додержанням” [12,с.2].

      Для кращої підготовки й перепідготовки державних службовців в нових умовах необхідно передбачити створення загальнодержавних та регіональних програм підготовки й перепідготовки кадрів за напрямами економічної реформи, за характером державних установ, створення спеціальних освітніх блоків для державних службовців: юридичного, економічного, соціально-психологічного, з питань інформатики та інших.

      Створені в обласних центрах регіональні центри підготовки й перепідготовки кадрів при органах державної влади, мають координувати діяльність з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Ці регіональні центри мають розробляти спеціальні індивідуальні програми підготовки й перепідготовки кадрів на державній службі, враховуючи освіту, вікові й психологічні особливості, характер роботи, необхідність перепідготовки працівників органів державної влади.

      Такими даними й програмами може також оперувати спеціальна психологічно-профорієнтаційна служба, що буде надавати рекомендації щодо покращення освіти, перепідготовки, надавати психологічну підтримку, виробляти критерії та рекомендації щодо наукового відбору й розстановки кадрів.

      Вся работа доступна по Ссылке