Електронний документообіг в Україні

     

      Електронні документи й електронний цифровий підпис (ЕЦП) як надійні та ефективні інструменти для ведення бізнесу вже давно завоювали світове визнання. Провідні країни світу прийняли закони, відповідно до яких електронний підпис діє й розглядається нарівні зі звичайним (власноручним) підписом та створює відповідні правові наслідки.

      Не відставати від прогресивних світових тенденцій намагається й Україна. Так, 22 травня 2003 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» і Закон України «Про електронний цифровий підпис». Ці закони за юридичною силою прирівнюють електронні та паперові документи, електронний підпис і власноручний (чорнильний) підпис. Електронні документи тепер мають визнаватися всіма органами державної влади й навіть судами, тому із часом вони можуть потіснити звичайну форму документа і стати широко вживаними у сферах підприємницької діяльності.

      Використання систем електронного документообігу дасть змогу істотно прискорити проведення численних комерційних операцій, скоротити обсяги бухгалтерської макулатури, заощадити час співробітників і витрати підприємства або банку, пов’язані з укладанням договорів, оформленням платіжних документів, наданням звітності в контролюючі органи, отриманням довідок від різних державних установ, реєстрацією, ліцензуванням тощо.

      Однак, незважаючи на те, що перелічені вище закони розроблялися з урахуванням вимог європейського законодавства, зокрема, за основу проекту Закону «Про електронний цифровий підпис» було взято загальну концепцію відповідної Директиви Європейського парламенту і Ради від 13 грудня 1999 року 1999/93/ЄС «Про політику ЄС щодо електронних підписів»),зазначений вище закон у результаті вийшов доволі ліберальним з огляду на реалізацію можливих схем організації ЕЦП. Тому ці закони фактично є рамковими – вони містять численні норми посилань на ще не прийняті підзаконні акти. Тому, проаналізувавши законодавство, можна стверджувати, що в Україні існують такі види електронного підпису:

      1. Електронно – числовий підпис – використання даного виду електронного підпису передбачено частиною третьою статі 207 ЦКУ. Але законодавство не містить жодної правової норми, що регламентує порядок її використання;

      2. Цифровий підпис – відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України «Про електронний цифровий підпис» застосовується в банківській сфері, і порядок його використання визначається Національним банком України, але, як і у випадку з електронно – числовим підписом, не регулюється законодавством України.

      3. Електронний підпис – згідно зі статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» під цим поняттям слід розуміти дані в електронній формі, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані і призначені для ідентифікації особи, яка підписала ці дані. Електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документу, а з його накладанням завершується створення такого документа.

      4. Електронний цифровий підпис – сукупність даних, отримана за допомогою криптографічного перетворення вмісту електронного документу, яка дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, що його підписала (стаття 1.11 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Цей вид ЕЦП є обов’язковим реквізитом електронного документу і має однакову юридичну силу з підписом на паперовому документі. Проте, як і в попередніх випадках, законодавство України не містить норм, що визначають порядок використання цього виду електронного підпису для підписання електронних документів

      5. Електронний цифровий підпис – вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, що його підписала (частина третя статті 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»). Це єдиний вид підпису, порядок застосування якого визначений законодавцем. Даний вид підпису за своїм правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису у випадку, коли його (підпис) підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису.

      Вся работа доступна по Ссылке