Загальні основи організації самостійної роботи старшокласників

     

      Більшість вчених розкривають поняття самостійної роботи старшокласників і студентів на основі діяльносної теорії навчання. Так, В.А. Козаков стверджує, що оскільки самостійність – це риса особистості, а особистість формується в діяльності, то можна припустити, що для розвитку самостійності необхідно створити адекватні умови діяльності.v Специфічність цієї форми діяльності навчання визначається тим, що їй властива двоєдина ціль: формування самостійності учня (спеціальна ціль навчання) і розвиток його здібностей, знань, умінь і навичок (головна мета діяльності навчання).

      Проте слід зазначити, що думки вчених щодо дидактичної функції самостійної роботи розходяться. Так, А.К. Бушля, А.Г. Ковальов Н.В. Кузьміна, наприклад, вважають її методом навчання учнів; у роботах А.Ф. Соловйова, Г.П. Герасимова, А.В. Усової, В.А. Керинського самостійна робота трактується як прийом навчання; Б.П. Єсипов, В.А. Щенєв називають її формою організації творчої діяльності тих, хто навчається. З поняттям “діяльність” ототожнюють таку роботу Н.Д. Левитов, І.Я. Лернер та ін. Характеризуючи рушійні сили цієї діяльності, М.Н. Скаткін та М.І. Махмутов виділяють у якості її головного ядра, «генетичної клітини», навчальну проблему, конфліктну ситуацію, пізнавальну задачу. А П.І. Підкасистий вважає, що «… самостійна робота – це не форма організації навчальних занять і не метод навчання», а «засіб організації і виконання учнем визначеної діяльності відповідно до поставленої мети». При цьому мета діяльності визначається, виходячи з головної мети діяльності навчання, тобто акцентується увага на необхідності формування, насамперед, знань, умінь і навичок.

      Так, наприклад, Р. М. Грановська вказує: «Самостійна робота як дидактична форма навчання є системою організації педагогічних умов, що забезпечують керування навчальною діяльністю учнів, що протікає у відсутність викладача і без його особистої участі і допомоги». У цьому визначенні самостійна робота зводиться до системи умов для керування навчальною діяльністю. Якщо ще врахувати, що навчальна діяльність – це «особливий вид пізнавальної діяльності суб'єкта, що виконується з метою засвоїти певну сукупність знань, умінь, інтелектуальних навичок», то стають зрозумілими обмеження, що їх дає наведене визначення самостійної роботи на цілі й задачі її організації. Головне обмеження – немає цільової основної орієнтації на розвиток самостійності суб'єкта діяльності навчання, зокрема – студента технікуму.

      Ряд методів навчання належить до позааудиторної навчальної діяльності. Це методи, в яких найбільш повно реалізується самостійність учня, а керівна роль викладачів здійснюється опосередковано, через систему впливів на нього в ході занять і на консультаціях (самостійне вивчення обов'язкової та додаткової літератури, виконання різноманітних письмових завдань, контрольних робіт, написання рефератів, підготовка наукових доповідей і повідомлень). Таким чином, за наведеним визначенням, за допомогою самостійної роботи практично вирішуються ті ж задачі діяльності навчання, що і при викладачах – придбання знань, формування вмінь і т.д., а як супутній результат формуються навички самостійної роботи.

      Вся работа доступна по Ссылке