Роздержавлення, приватизація та паювання земель

     

      Законодавче визначення у країні права власності на землю дало можливість здійснити роздержавлення й приватизацію земель недержавних сільськогосподарських підприємств, передати значну частину земельних ділянок у приватну власність громадянам, створити умови для розвитку селянських і фермерських) господарств, провести реструктуризацію існуючих недержавних сільськогосподарських підприємств.

      Роздержавлення і приватизація земель.

      Проекти роздержавлення і приватизації земель складалися по тих сільськогосподарських підприємствах, землі яких підлягали передачі в колективну і приватну власність.

      Складання проектів включає в себе визначення земель, що не підлягають роздержавленню і приватизації і входить до складу земельних угідь сільськогосподарських підприємств.

      Згідно із статтею 25 Земельного кодексу України [2] органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з працівниками цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерами з їх числа у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.

      Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

      У статті 19 п.2 Земельного кодексу України [2] зазначено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

      За проектом роздержавлення та приватизації земель Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, були визначені землі сільськогосподарського призначення, водного фонду, землі транспорту, промисловості, історико-культурного призначення, землі запасу, землі населених пунктів. На території ради був сформований резервний фонд земель (у розмірі до 15% площі усіх сільськогосподарських угідь, за винятком земель державної власності), який залишився у державній власності.

      Вся работа доступна по Ссылке