Реформування системи землекористувань та землеволодінь в межах території сільської ради

     

      Земельна реформа в державі триває. Йде процес ліквідації монополії держави на земельну власність та розподіл земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, гро¬мадських і приватних інтересів (такими є окремі напрямки ре¬формування).

      Еволюція земельних відносин, кожен її етап вимагає наукового обґрунтування. Саме відсутність глибокого науково¬го аналізу та організаційно-правового меха-нізму розвитку державної земельної політи¬ки на перспективу спричинили появу широкого кола проблем, пов'язаних із забезпеченням раціонального прогнозування, плануван¬ня, використання земельних ресурсів та їх охороною. Через це досі не сформований цивільний ри¬нок земель, повільно розвивається іпотечне кредитування.

      Землевпорядні робо¬ти зводяться практично до розробки проектів відведення земельних ділянок та оформлен¬ня документів, що посвідчують право влас¬ності на землю. Без схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань землекористу¬вання, охорони земельних ресурсів створю¬ється підґрунтя для хаотичного перерозподі¬лу земель, недотримання узгодженості еколо¬гічних, економічних і соціальних інтересів суспільства.

      Реструктуризація колективного сільськогосподарського підприємства в товариство з обмеженою відповідальністю.

      Колективне сільськогосподарське підприємство є юридичною особою, структура управління якої, майнові та трудові відносини базується на принципі членства. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства одночасно є працівником, власником частини майна і землі та управлінцем – членом загальних зборів.

      Формально основні фактори сільськогосподарського виробництва: праця, виробничі ресурси та управління – жорстко поєднані на основі членства. Але таке поєднання є ефективним за умови, коли засновниками сільськогосподарського підприємства виступають одна або кілька фізичних осіб. В колективному сільськогосподарському підприємстві справжній статус його членів зводиться до того, що вони не є “працюючими власниками”, господарями майна і землі, а практично, залишаються найманими працівниками.

      Ці фактори обумовили стан, при якому передані у колективну власність земля і майно є нічийними.

      В процесі реструктуризації КСП досягається дві важливі мети: долається монополія цього виду юридичних осіб у сфері сільськогосподарського виробництва України; та реформуються відносини власності на майно та землю КСП, оскільки в результаті реструктуризації КСП колективна власність на землю і майно трансформується у приватну власність членів КСП. Реструктуризація – це здійснення організаційно-правових, економічних або технічних заходів, спрямованих на зміну структури КСП, того управління, форми власності, організаційно - правової форми, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів конкурентно спроможної продукції, підвищення ефективності виробництва, вдосконалення управління тощо. КСП можуть бути реструктуризовані шляхом реорганізації, ліквідації з ініціативи КСП, ліквідацію через процедуру банкрутства, через санацію та через залучення інвестицій. Реорганізація – це припинення діяльності підприємства та виникнення на його основі однієї або декількох нових юридичних осіб, які стають правонаступниками майна, майнових прав та зобов’язань реорганізованого підприємства. Реорганізація підприємства здійснюється шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення. При реорганізації підприємства звільненим працівникам гарантовано додержання їх прав та інтересів згідно з трудовим законодавством України.

      Вся работа доступна по Ссылке