Державна політика у сфері економічного розвитку України
В умовах формування моделі стійкого соціально-економічного розвитку держави виникає необхідність адаптації та трансформації основних напрямків і пріоритетів державної політики до нових вимог глобального простору.
Під державною політикою слід розуміти відносно стабільну, цілеспрямовану діяльність органів державної влади стосовно певних питань чи їх комплексу, яка здійснюється органами державної влади безпосередньо або опосередковано, в основному через впровадження певних законів і проектів, і впливає на життєдіяльність суспільства [50]. Основними функціями ефективної політики виступають: стимулювання економічного зростання, підвищення рівня життя населення, їх соціальної захищеності, розвиток науково-технологічного, інтелектуального потенціалу та ін.
Економічне зростання є метою економічної політики, проте це не пріоритетна, а кінцева мета. Для реалізації даного напряму необхідно проводити політику, направлену на вдосконалення функціонування всіх інституційних підсистем. В інституційно-розвинутих країнах економічна політика забезпечує, наприклад, трансформацію валових заощаджень в інвестиції, тим самим збільшує ВНП, заробітну плату, прибутки, що дозволить збільшити накопичення, інвестиції, попит, пропозицію, а це, у свою чергу, означає економічне зростання країни. Однак такий механізм трансформації через розвинуті інститути ринку не працює в Україні, оскільки базові інститути не можуть активізувати необхідні дії на основі чинника економічного зростання. Для національної економіки основним напрямом є необхідність використовувати всі інструментальні методи, системи, інститути, що має країна, глобалізаційні процеси як екзогенний чинник для забезпечення самодостатнього розвитку з орієнтиром на соціальні функції економіки, хоча по своїй суті глобалізаційні процеси руйнують умови економічного зростання, а принципи економічної політики не передбачають забезпечення вирішення соціальних проблем національної економіки [48, с. 22-23].
Доктрина глобального фритредера, неконтрольоване демографічне зростання і гігантська піраміда боргів (світова економіка як боргова система), що виникла сьогодні, посилюються нестабільністю світової валютно-фінансової системи. Зазначене є головними причинами руйнування робочих місць, промисловості, економічного зростання і соціальних функцій господарювання. В існуючій економіці можна купувати, не оплативши, і продавати, не маючи товару. Економіка, побудована на ліберальних принципах, орієнтована перш за все на досягнення короткострокової мети, на філософію споживання та життя в кредит, не дає можливості державі регулювати, проводити ефективну політику [48, с. 34].
Подібного роду процеси, що ініціюються на міжнародному рівні позначаються на якості економічного розвитку інших країн. Саме ці інституційні зміни можуть спровокувати кризові ситуації. Наявні негативні ефекти разом з позитивними впливами на національну економіку, можуть спрацювати, якщо не відбуватиметься реальних змін у розробленні і реалізації макроекономічної політики в країні.
Вся работа доступна по Ссылке
