Соціальний капітал залізничного транспорту як основа забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку комплексу

     

      У сучасних умовах розвитку залізничного транспорту основою забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку є розвиток людського, інтелектуального капіталу, які дозволять впроваджувати інноваційні технології на залізничному транспорті. Однак самі по собі знання, навики, здібності, отримані персоналом, не спроможні забезпечити ефективний розвиток як галузі, так і підприємства. Саме норми трудової та ділової етики, цінності, організаційна культура, відносини, встановлені у процесі взаємодії працівників залізничного транспорту, формують соціальний капітал і сприяють підвищенню продуктивності праці, скороченню витрат залізничного транспорту, розвитку людського та інтелектуального капіталу. Соціальні контакти, які виникають у процесі навчання, перекваліфікації, можуть виступати джерелами необхідних для розвитку галузі знань і навиків, які ефективно доповнюють процес навчання. Формування та укріплення соціального капіталу залізничного транспорту дозволить забезпечити і в подальшому регулювати стійкість соціально-економічного розвитку залізничного комплексу України. Формування ефективних соціальних відносин, які розвивають здатність до взаємного навчання та роботи в команді, полегшують передачу інформації в межах галузі, підприємства, збільшуючи обсяг людського капіталу, сприяють його ефективній реалізації, що дозволяє підвищити ефективність функціонування залізничного транспорту та забезпечити належний рівень його соціально-економічного розвитку. Соціальні зв’язки, які склалися на підприємстві, якість взаємодії, відносини між працівниками можна визначити як соціальний капітал залізничного транспорту.

      Для визначення місця соціального капіталу залізничного транспорту в соціально-економічному розвитку залізничного транспорту необхідно звернутися до трактування поняття соціального капіталу.

      Слід зазначити, що сутнісна характеристика соціального капіталу розкривається за рахунок його структури, функцій та основних елементів. Він виникає в результаті взаємодії людей у трудовій сфері, сфері освіти, сім’ї.

      Досліджуючи поняття соціальний капітал, було виявлено, що більшість дослідників характеризують його через певні ознаки, такі як ресурси, джерела формування, наслідки, відносини суб'єктів однієї соціальної групи з іншими соціальними суб'єктами [189, с. 17-40]. Так, деякі вчені фокусують увагу на структурі зв'язків між індивідами, що належать до однієї соціальної групи [189].

      П.С. Адлер, С.В. Квон [190] виділяють дві основні ознаки, за якими класифікують визначення соціального капіталу:

      1. Визначення соціального капіталу розрізняються тим, що частина їх акцентує увагу на елементах соціального капіталу, його змісті, частина – на ресурсах, джерелах формування, інші – на наслідках.

      2. Визначення соціального капіталу можна розподілити за тим, чому вони приділяють більшу увагу:

      1) відносинам суб'єктів однієї соціальної групи, які вони підтримують з іншими соціальними суб'єктами, що належать до інших соціальних груп;

      2) структурі зв'язків між індивідами, що належать до однієї соціальної групи; 3) обом видам соціальних зв'язків [191, c. 2].

      Вся работа доступна по Ссылке