Концепція організації наукового забезпечення інноваційного розвитку садівництва

     

      Пізнання економічних процесів та явищ у галузі садівництва доцільно здійснювати наступним чином: обґрунтувати актуальність проблеми дослідження; висвітлити методологію проведення дослідження; підібрати необхідний методичний інструментарій; виявити закономірності розвитку того чи іншого явища.

      Концепція (від лат. cоnсeрtіо – сукупність, система) – сис¬тема поглядів на те чи інше явище, процес; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ. подій; провідна ідея теорії. Зрозуміло, що глобальна мета її досягнення повинна базуватись на існуючому стані речей в економіці і можли¬востей їх зміни за певний проміжок часу [117, с.45]. Зміни в економічному стані можуть прокладати собі тернисту дорогу шляхом проб і помилок, або ж завчасно передбачуватись стратегічними планами і спрямовуватись в задовільному для суспільства напрямі. Для ць¬ого необхідно відпрацювати безліч рішень, як набору дій (зав¬дань), що спрямовані на досягнення поставленої мети. Рішення кожного завдання передбачає його формулювання, вибір способів і методів рішення, одержання інформації, пошук рішення, кори¬гування і реалізація рішення. Тут вивченню підлягають органі¬зації та організаційні системи, що є цілеспрямованими, тобто такими, що мають визначене призначення або функцію.

      Економіка сільськогосподарського виробництва не функціо¬нує за законами абстрактної системи і як штучно створена сис¬тема, що прагне до максимуму ентропії, не є повністю саморегу¬люючою навіть в умовах конкуренції, оскільки попит на продо¬вольчі товари є малоеластичним, а на засоби виробництва – ско¬рочується через відсутність коштів у товаровиробників.

      Як зазначав М. Д. Кондратьєв: «основою національного господарства є аграрна сфера: економіка не може бути розвинута більше, ніж дозволяє їй сільське господарство» [133, с.136].

      Дане твердження є визначальним для країн з наявним природно-економічним потенціалом для розвитку агропромислового виробництва. При цьому обов’язковою умовою такого розвитку є проведення комплексних наукових досліджень із визначенням усіх його складових.

      Основою роз¬робки планів на єдиній системній методології є маркетингові дослідження з їх компонента¬ми: призначенням (досягнення бажаної мети), функціями (дослі¬дити середовище і які ситуації воно може створити, вибрати альтернативи і оцінити дії), потоками (інформації між спеціа¬лістами по плануванню і користувачами) та структурою (загаль¬ним планом, на основі якого обґрунтовується досягнення най¬більш вірогідного і бажаного результату). Ці компоненти плану можуть бути використані при стратегічному, або ж оперативному плануванні екологізації виробничо-господарської діяльності підприємств.

      За відправну точку такого планування слід приймати не екстраполяцію минулого з метою визначення перспективи, як це робилось до цього при довгостроковому плануванні, а аналіз можливостей підприємства і його оточення. Зміна стратегічно¬го становища підприємства (спрямована на його підготовку до діяльності за нових умов) потребує зміни структури виробничих ресурсів підприємства, що планується ви¬користовувати; реагування на непередбачені ситуації (якщо зміни стають настільки інтенсивними, що на них уже неможливо реагувати методами передбачення).

      При цьому виникає потреба формування умов, в яких стає можливим пристосуватись до навколишнього середови¬ща, що постійно змінюється, а кожний суб’єкт економіки не просто повинен екстраполювати минуле та визначати перспективу (методологія довгострокового планування), а встановлювати ме¬ту, завдання, розробляти заходи, спрямовані на перспективний розвиток об’єктів з одночасною умовою: найбільш ефективно пристосуватись до довкілля [117].

      Метою сільськогосподарських підприємств в умовах, що склалися, є вибір стратегічної альтернативи (диверсифікація: різноманітність номенклатури продукції; вихід з ринків, що пе¬ребувають на стадії стагнації; переорієнтація виробництва то¬що), яка максимально підвищить довготермінову ефективність ор¬ганізації. Стратегія екологізації виробництва вибирається після того, як прораховані і оцінені всі альтернативи і варіанти можливого розвитку подій. Розробка ж альтернатив і вибір стратегічної альтернативи, зок¬рема, або сценарію (уявний вихід системи, що визначається за допомогою допустимих припущень про поточну і майбутні тенден¬ції розвитку подій в економіці), є досить складною проблемою.

      Вся работа доступна по Ссылке