Обґрунтування стратегії інноваційного розвитку садівництва України
Стратегія – це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації і поширення ресурсів. Тому, основне завдання формування стратегії передбачає розробку плану дій або наміченої стратегії та її адаптування до середовища, що змінюється, чим і виявляється проактивність і реактивність стратегії.
Стратегія інноваційного розвитку передбачає використання конкретної переваги об’єкта, що базується на принципово новій технології, товарі або їх комбінації. У садівницьких підприємствах, шляхом впливу на систему стимулювання інновацій, застосовуючи внутрішні та зовнішні джерела інвестицій, можна створити сприятливі умови для впровадження нових технологій.
Розвиток світоглобалізаційних процесів впливає також на економічні відносини, що формуються і в аграрному секторі України, внослідок чого спостерігаються прогресивні зміни в управлінні інноваційними ресурсами та процесами різних галузей вітчизняної економіки.
Особливо, як пiдтверджують науковi дослідження, це проявлятиметься стосовно розвитку тих глобальних процесiв, якi лише розгортаються або знаходяться на початковій стадiї свого становлення [5, с.143].
Стратегія – це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації і поширення ресурсів.
При обґрунтуванні стратегії інноваційного розвитку промислового садівництва слід враховувати зміну загальних стандартів споживання, зокрема структури продовольчого кошика, в якому зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру, й натомість збільшується частка плодів, ягід і овочів (табл. 5.1).
Так, обсяг споживання плодів, ягід та винограду на одну особу в рік збільшився на 18 кг у 2009 р. порівняно з 2000 р., що у загальній структурі споживання становить 2 % (від 4,1 до 6,1 % відповідно).
З метою створення можливостей повного забезпечення потреби населення в плодоягідній продукції за фізіологічними нормами їх споживання до 2025 року необхідно здійснити наступні заходи:
– забезпечити розширене відтворення виробництва головним чином за рахунок збільшення фінансування галузі;
– розширити виробництво екологічно чистої продукції шляхом переходу від індустріально-хімічних методів ведення господарства до біологічних;
– удосконалити технології та організацію виробництва на основі використання передових досягнень науки;
– наповнити внутрішній ринок конкурентоспроможними продуктами та збільшити експортний потенціал.
Для розвитку вітчизняної системи виробництва оздоровленого садивного матеріалу плодових та ягідних культур слід здійснити наступні заходи:
– впровадити систему сертифікації садивного матеріалу плодових і ягідних культур в Україні;
– розробити і налагодити виробництво вітчизняних тест-систем для тестування основних вірусів плодових, ягідних і декоративних рослин;
– використовувати біотехнологічні методи прискореного розмноження безвірусного садивного матеріалу;
– створити безвірусні базові маточники плодових та ягідних культур в галузевих наукових установах та базових підприємствах.
