Корпоративні стратегії іноземних інвесторів на українському ринку
Важлива характеристика сучасної глобальної корпорації – це її комплекс-на стратегія. Сучасна система міжнародної практики корпоративного управління розвивається за умов динамічної зміни факторів зовнішнього і внутрішнього се-редовища, що незаперечно впливає на якість і стабільність розробки та реалізації корпоративної стратегії. Стратегічними називають ті рішення, які мають кардина-льне значення для функціонування бізнесу і спричиняють, за умови їх реалізації, довготривалі та невідворотні наслідки. Це означає, що реалізація стратегічних рі-шень змінює потенціал міжнародної корпорації і повернення до попереднього стану об’єкта управління якщо і можливе, то потребує значних витрат часу, ре-сурсів або зусиль [184].
Переважна частина дослідників у сфері стратегічного управління має своїм об’єктом прогресивні організації, зокрема великі корпорації (Ансофф І. [8], Кох Р. [151] та ін.). Такі організації зорієнтовані більше на розвиток, ніж на зростання та конкуренцію, який залежить від вибору стратегічної лінії поведінки. Це зумовлює відхід від класичної парадигми управління і спрямовує на створення ефективної системи стратегічного управління, метою якої є формування та реалізація загаль-ної корпоративної та інвестиційної стратегії розвитку.
Серед робіт, які мали найважливіший початковий внесок у корпоративну стратегію, слід виділити ті, що були надруковані в 60-х і 70-х роках Кеннетом Ен-дрю, С. Роландом Крістенсеном та їх колегами по групі бізнес-політики у Гарва-рдській школі бізнесу1. У той час, як менеджери зазвичай розробляли один функ-ціональний напрям – маркетинг, сферу виробництва чи фінансів, – ці вчені ясно сформулювали концепцію стратегії як цілісного уявлення про фірму.
Згідно з підходом А. Томпсона і А.Дж. Стрікленда «корпоративна страте-гія – це коли багатопрофільне товариство стверджує свої засади діяльності у різ-них галузях, а також у діяльності і підходах, спрямованих на вдосконалення дія-льності підприємств товариства» [316, c. 159]. У Р.Коха термін «корпоративна стратегія» використовується в двох підходах: насамперед він розглядається «як напрями для зміцнення конкурентних переваг діяльності суспільства і більшого збільшення його вартості», і потім «він використовується для характеристики дія-льності вищого менеджменту» [151, c.85].
Представник теорії стратегічного пла-нування І. Ансофф розглядає корпоративну стратегію як складні відносини між портфельною і конкурентною стратегіями та їх складовими. При цьому, він під-креслює, що портфельна стратегія пов'язана з групою основних напрямів діяльно-сті товариства, а конкурентна стратегія – з оперативними питаннями у вибраних сферах. Основні напрями діяльності автор називає стратегічними сферами бізне-су, які функціонують як єдине в цілому [8].
Вся работа доступна по Ссылке
