Забезпечення розвитку фінансово-кредитних відносин на фондовому ринку України

     

      Проведені нами дослідження показали, що сформований в Україні фондовий ринок не виконує свого основного призначення – акумулювання заощаджень і перетворення їх на інвестиції з подальшим спрямуванням у реальний сектор економіки. Водночас ринок цінних паперів України має значний потенціал для подальшого розвитку фінансово-кредитних відносин. З одного боку, на фондовому ринку підприємства можуть отримувати потрібні їм для розвитку фінансові ресурси, з другого – за допомогою активізації емісійної діяльності до інвестицій у цінні папери можуть бути залучені кошти внутрішніх інвесторів – фізичних та юридичних осіб.

      Подолання проблем фондового ринку України більшість експертів та дослідників пов’язують з необхідністю вдосконалення законодавства, яке регулює діяльність цього ринку і окремих складових його інфраструктури, а також установлення суворішої відповідальності за порушення вимог цього законодавства. Однак насамперед має бути визначена модель фондового ринку, розбудові базових принципів якої буде надано пріоритетність. З огляду на уніфікацію елементів європейської та американської моделей фондового ринку, яка простежується в останні роки (у США – поступове формування централізованої депозитарної системи і розширення участі банків на фондовому ринку, а в країнах Європи – вдосконалення нормативної бази регулювання фондового ринку в напрямі наближення до вимог, установлених США), та проголошені напрями євроінтеграційного розвитку країни, в Україні пріоритет має бути віддано європейській моделі фондового ринку [358, c. 10]. На теперішній час модель фондового ринку України більш подібна саме до європейської моделі (додаток Н).

      Дальші кроки реформування фондового ринку України з метою його побудови за європейською моделлю та розвиток фінансово-кредитних відносин, які виникають між його суб’єктами з приводу здійснення операцій з цінними паперами повинні здійснюватися у напрямках підвищення капіталізації фондового ринку, вдосконалення його інфраструктури, покращення механізмів захисту прав інвесторів, розвитку нових фінансових інструментів (таблиця 4.3). Розглянемо більш детально кожен із зазначених напрямів.

      Підвищення капіталізації та ліквідності фондового ринку. Капіталізація національного фондового ринку як один із головних індикаторів розвитку знаходиться на досить низькому рівні. Така ситуація пов'язана з відсутністю достатньої пропозиції інструментів фондового ринку з прийнятними для інвесторів характеристиками щодо дохідності, ризикованості, ліквідності та захищеності, а також відносно незначним обсягом інвестиційного капіталу.

      Вся работа доступна по Ссылке