Шляхи розвитку фінансово-кредитних відносин інститутів спільного інвестування
В розвинутих ринкових економіках інвестиційні фонди, поряд з НПФ та страховими компаніями, є одними з найбільш потужних інвестиційних інвесторів, які здатні акумулювати кошти населення та трансформувати їх в інвестиційні ресурси. В Україні інститути спільного інвестування поки що відіграють вкрай незначну роль в сфері залучення інвестицій в реальний сектор економіки, а їх фінансово-кредитні відносини на фінансовому ринку слабко розвинуті. Ситуація ускладнюється катастрофічними наслідками світової фінансової кризи для вітчизняного фондового ринку. У цьому підрозділі ми розробили пропозиції щодо створення та функціонування в Україні нових видів інститутів спільного інвестування: кредитних інвестиційних фондів, суверенних фондів добробуту, об’єднаних фондів амортизації та формування їх фінансово-кредитних відносин.
Кредитні інвестиційні фонди. Розв’язання сукупності проблем, що виникають відносинах організацій фінансового сектора, та поява у їхніх кредитних портфелях проблемної заборгованості вимагає застосування нетрадиційних підходів та механізмів, зокрема, на базі впровадження світового досвіду.
Однією з тенденцій сучасної зарубіжної практики в умовах світової економічної кризи є створення та функціонування так званих «госпітальних банків» (спеціальних установ з викупу проблемних банківських кредитів, їх санації та подальшого перепродажу), а також кредитних інвестиційних фондів, які відрізняються за напрямами і обсягами діяльності та іншими характеристиками. Одним із варіантів вирішення проблемної заборгованості можуть стати кредитні пайові інвестиційні фонди (кредитні ПІФ) – нові і потенційно ефективні інституції фінансового ринку. Створення такого фонду відбувається в процесі фінансово-кредитних відносин з приводу об’єднання коштів інвесторів для придбання зобов’язань за наданими кредитами, забезпеченими заставою, поручительством або гарантією, з метою одержання доходу від погашення цих зобов’язань позичальниками [29, c. 52].
Кредитні фонди мають перед собою дві цілі – інвестиційну і реструктуризаційну. В основі інвестиційної функції лежить купівля з дисконтом проблемних боргів банку та їх наступна реструктуризація або розміщення активів з метою отримання доходів. Якщо робота за такими активами буде результативною, то фонд матиме високу дохідність.
Реструктуризаційна функція вигідна для банків, оскільки дозволяє позбавитися проблемних активів, які переводяться з балансу банку на баланс фонду, а банк натомість отримує паї фонду, за якими не потрібно формувати резерви [228].
Крім того, створений кредитний фонд може в майбутньому функціонувати як небанківська кредитна установа, надаючи позики та маючи дохід від кредитної діяльності, який може бути використано для подальшого фінансування позичальників, купівлі нових кредитних портфелів, виплати пайовикам проміжних доходів, забезпечення поточної діяльності тощо. За наявності відповідних законодавчих і нормативно-правових документів такі фонди зможуть не тільки викуповувати зобов’язання за укладеними кредитними договорами, а й самі видавати кредити за рахунок майна фонду, а також залучати кредити та інші фінансові ресурси [210, c. 8 – 9; 300].
До появи кредитних фондів уже існували аналогічні інституції – іпотечні фонди. Практика сек’юритизації іпотечних кредитів через такі фонди довела необхідність і життєздатність такого механізму. Варто відзначити, що в зарубіжній практиці успішно відбувається процес утворення кредитних фондів: зокрема, у кінці вересня 2008 pоку Investcorp Real Estate, американська дочірня установа найбільшої арабської інвестиційної компанії Investcorp, оголосила про створення кредитного фонду обсягом 1 млрд. дол. США. До складу його активів включено різні кредитні портфелі, забезпечені активами у сегменті житлової та комерційної нерухомості США. Також з березня 2009 року у США розпочалося впровадження державно-приватної програми з «очищення» банківських балансів від проблемних кредитних активів, відповідно до якої банки зможуть продати свої проблемні кредитні портфелі приватно-державним кредитним фондам [334].
У російському законодавстві поняття «кредитний інвестиційний фонд» з’явилося недавно, але вже спостерігається неабиякий інтерес до цих установ – з початку 2009 року до лютого 2010-го зареєстровано 68 кредитних фондів під управлінням 44 компаній з управління активами. І банки все частіше розглядають можливість їх створення через компанії з управління активами [254, 360].
Фінансово-кредитні цього типу фондів спрямовані на сек’юритизацію пулу кредитів (випуску під нього цінних паперів – інвестиційних паїв) і рефінансування кредитів шляхом розміщення інвестиційних паїв на ринку. У теперішній непростій ситуації фінансової кризи і кризи ліквідності банкам варто звернути увагу на можливість рефінансування кредитів шляхом залучення коштів інституційних інвесторів, що мають довгострокові фінансові ресурси. Це, передусім, НПФ і страхові компанії, що належать до кваліфікованих інвесторів [19].
Вся работа доступна по Ссылке
