Програмні заходи розвитку інституційної підтримки інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості

     

      Розвиток інвестиційної діяльності харчових підприємств України вимагає розробки відповідних програмних документів на державному рівні.

      Програма має бути покликана об'єднати зусилля всіх органів виконавчої влади України на реалізацію головного економічного пріоритету Уряду України - розвитку інвестиційної діяльності. Програма повинна носити комплексний характер і бути побудована на принципі спадкоємності діяльності Уряду України.

      Реалізація програми планується шляхом щорічної розробки плану дій і заходів по підвищенню інвестиційної привабливості підприємств галузі через проведення організаційно-технічних заходів і рівноправної взаємодії з усіма суб'єктами інвестиційної діяльності, що мають пряме або непряме відношення до інвестиційного процесу у харчовій галузі.

      Очікуваним результатом від реалізації програми повинен стати ріст обсягів інвестицій в основний капітал підприємств харчової промисловості, що дозволить Уряду виконати взяті на себе зобов'язання по зростанню загальноекономічних показників і рівня життя населення країни. Уряд України будує свою інвестиційну політику виходячи із властивих країні певних конкурентних переваг і наявності слабких сторін.

      Однією з головних конкурентних переваг країни виступають її природні ресурси. Це створює можливості для глибокої переробки сировинних ресурсів і розвитку економіки в даному напрямку.

      Розташування країни (на кордоні з Євросоюзом) дає їй шанс на повне використання таких факторів, як відносно низькі транспортні витрати при здійсненні товарообміну з ринками європейський країн та СНД, що є основними торговельними партнерами країни, пріоритетне одержання коштів європейських програм, технічної допомоги, навчання кадрів і т.д. Досить сильний вплив на інвестиційну привабливість харчових підприємств, як і України в цілому, у планованому періоді можуть робити внутріукраїнські й зовнішні фактори.

      Україна визнана світовим співтовариством як країна з ринковою економікою. Останнім часом міжнародні рейтингові агентства регулярно повідомляють про підвищення кредитних рейтингів України й поліпшення прогнозів стану української економіки. Намітилася тенденція на повернення капіталу, вивезеного з України. Офшорні зони стають одним з найважливіших джерел іноземних інвестицій в українську економіку. На фінансовому ринку України з'являються нові інституціональні інвестори: пенсійні й страхові фонди. Ринок корпоративних паперів стає важливим джерелом інвестиційних ресурсів для великих харчових компаній України. За роки реформ найбільшими українськими корпораціями, пов'язаними з експортом продовольчих ресурсів, накопичений капітал, що вимагає диверсифікованості в інші галузі економіки. Даний капітал уже вкладається ними в машинобудування, сільське господарство. Поліпшуються макроекономічні показники України, що сприяють розвитку інвестиційної діяльності: знижується інфляція й вартість кредитування, ростуть обсяги промислової продукції й валового внутрішнього продукту. Позитивний вплив на інвестиційний клімат України зробив факт її вступу у СОТ. Певний прогрес досягнуто у банківській і судово-правовій сферах. Ослаблено обмеження по репатріації капіталу, вийшов ряд законів економічної спрямованості. Поліпшено умови для використання лізингу, як одного зі способів інвестиційної діяльності.

      Однак, поки ані суб'єкти ринкової інфраструктури, ані підприємці, ані органи державної і місцевої влади в цілому не готові до широкого прийому інвестицій. При загальному поліпшенні ситуації з інвестиційним кліматом в країні є цілий ряд проблем, що вимагають вирішення:

      - відсутня розвинена інфраструктура по обслуговуванню й підготовці інвестицій (консалтингових фірм по розробці техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) проектів, бізнес-планів, фірм, що надають послуги із просування й узгодження проектів і т.п.);

      - низький інформаційний рівень забезпечення інвесторів: інвестор зіштовхується із проблемою відсутності легкодоступної інформації з продовольчих товарів, наявності вільних земельних ділянок промислового призначення, виробничих приміщень, трудових ресурсів і т.д.;

      - не відпрацьована система супроводження найбільш значимих інвестиційних проектів, відсутні фахівці в області інвестиційного менеджменту як на підприємствах, так і в державних органах виконавчої влади, а також органах місцевого самоврядування.

      Є проблеми в сфері створення сприятливого підприємницького клімату, зниження бюрократичних і витратних бар'єрів по входженню в бізнес, ряд проблем, що мають галузевий характер і, у тому або іншому ступені, впливають на привабливість інвестиційного клімату, на вирішення яких і повинна бути спрямована програма.

      Основною метою інвестиційної політики є ріст інвестицій в економіку харчової галузі України, структурна перебудова економіки галузі, модернізація виробництв, підвищення конкурентоспроможності вироблених на території України продовольчих товарів, зростання доходів населення, підприємств і бюджетів всіх рівнів. Інвестиції розглядаються як головне джерело структурної перебудови економіки галузі, відновлення основних фондів, підвищення продуктивності й умов праці, якості продукції.

      Вся работа доступна по Ссылке