Ключові ланки антикризової системи, її сучасний стан, невідкладні заходи та шляхи її вдосконалення
Сьогодні повномасштабна антикризова система Україні, що розуміється нами як сукупність різних сфер і ланок антикризових відносин, форм і методів антикризової діяльності, знаходиться на початковому етапі створення. Лише контурно, дуже наближено прописана відповідальність Президента та Уряду України за забезпечення в країні стабільності і збереження нормальних умов життєдіяльності громадян. Позитивним фактом в процесі усвідомлення важливості продовження роботи в цьому напрямку є створення і безперервний розвиток Міністерства надзвичайних ситуацій, надання йому координуючих функцій з питань цивільної оборони та протипожежної служби. Позитивний внесок в загальну антикризову систему держави страхових компаній, які займаються акумулюванням коштів як з метою підтримки стабільності роботи підприємств, так і для своєчасної компенсації непередбачених втрат громадян. Помітна роль у загальнодержавній антикризової системі Національного Банку, Міністерства фінансів, численних державних підприємств і акціонерних товариств, у тому числі і комерційних банків. У створюваної антикризової системі держави помітна роль виконавчої гілки влади, наприклад, управлінь по сільському господарству обласних адміністрацій; законодавчої гілки влади як в центрі, так і на місцях. Чимала роль новій антикризовій системі держави відводиться громадським організаціям, які зайняті наданням конкретної юридичної підтримки підприємствам і допомогою в необхідній їм реорганізації. Як повноправну ланку загальнодержавної антикризової системи слід розглядати спеціалізовані наукові підрозділи. На даний момент в країні не існує спеціалізованої вітчизняної наукової школи з антикризової діяльності державного масштабу, відсутня повноцінна інформаційна база, фінансування наукових розробок у цій спрямованості мізерне. Динамічний розвиток вітчизняної науки в цьому напрямку, в тому числі її аграрних галузей, є ключовим моментом становлення державної антикризової системи.
Удосконалення наукової бази, наукового забезпечення антикризової діяльності є одним із шляхів вдосконалення існуючої антикризової системи та самої невідкладної заходом щодо вдосконалення її сучасного стану. В основі сучасної панівної концепції лежить таке загальносистемне поняття як безпека. Трактовка поняття «безпека» як «відсутність небезпеки» зводить проблеми безпеки до вивчення тих загроз, які можуть негативно позначитися на житті громадян і роботі підприємств, що забезпечують їх життєдіяльність. На думку академіка Колісник М.К. [101, с. 7], суспільство має справу з декількома явними типами загроз, до яких він відносить:
- втрату виробничого потенціалу через високий знос основних фондів. В даний час знос обладнання в більшості галузей становить близько 50%; втрата виробничих фондів в півтора рази перевищує введення їх в дію;
- зовнішній борг країни. Недостатньо вивчений і внутрішній борг. Території беруть багато позикових коштів;
- високий рівень бідності. Частка населення з доходами нижче прожиткового рівня становить більше 25%. Рівень безробіття становить 7 - 10%;
- витік капіталу за кордон;
- низька інвестиційна активність;
- низька конкурентоспроможність продукції.
Іншим загальносистемним поняттям деякі вчені називають стійкість, трактуючи її як співвідношення компонентів в системі. Ці поняття мають безперечний взаємозв’язок. Проте, пріоритетним поняттям все ж є безпека. Безпека, на нашу думку, це нагальна проблема життя людини.У зв’язку з цим економіка, яка забезпечує нормальне існування суспільства, просто зобов’язана мати безліч захисних механізмів. Будь-яка економіка в якості найважливішого захисного механізму використовує планування. Наприклад, у США надзвичайно розвинене стратегічне планування і головним елементом в системі цього планування є категорія «безпека». У США розроблена й успішно застосовується на практиці концепція національної безпеки. Розроблена і затверджена законодавчо Стратегія національної безпеки. Примітно, які цілі ставить ця стратегія: пожвавити економіку; підвищити її конкурентоспроможність; відкрити нові іноземні ринки. З метою реалізації цієї стратегії розроблена програма експортної підтримки розвитку економіки. Таким чином, в плані забезпечення безпеки основне місце відводиться стратегічному мисленню, яке знаходить свою реалізацію через систему планування. В Україні, відповідно до прийнятої концепції національної безпеки, національна безпека розуміється як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. В американській Стратегії національної безпеки ставиться більш загальна задача - захист народу. Структуру системи національної безпеки практично можна укласти в одну модель. Основні блоки моделі: концептуальні основи національної безпеки; національні економічні інтереси; загроза національній системі безпеки;
індикатори економічної безпеки; граничні значення індикаторів. На думку розробників системи індикаторів для забезпечення нормальної роботи органів урядового рівня потрібно використовувати не менше 19 індикаторів [101, с. 18].
