Сутність товарообороту підприємств роздрібної торгівлі як економічної категорії

     

      У науці, як і в буденному житті, завжди важко відмовлятися від усталених поглядів. Натомість життя, реальна практика та реальні виклики, що формуються в процесі сучасних суспільних трансформацій, їх прогресуючого прискорення, спонукають не просто рухатися вперед, а вести активний пошук теоретичної платформи, спираючись на яку наука зможе реалізувати вимоги часу щодо свого системного оновлення, досягти у своєму розвитку адекватності викликам, про які йдеться [1, с.169].

      Політичні і економічні перетворення, які відбуваються у світі та в Україні зокрема, обумовлюють активне переосмислення як економічної теорії, так і практичних напрацювань галузевих наук. Зміна орієнтирів економічного розвитку часто супроводжується повною ревізією старих наукових підходів і понять. В теперішній час процес перегляду сформованих раніше уявлень спостерігається і у сфері обігу. За останні роки у сфері обігу з’явилася значна кількість нових термінів і понять, чимало з яких по-різному трактується в науковій, навчальній літературі та на практиці, що особливо стосується застосування нової термінології іншомовного походження. Безспірно сумніву не викликають фундаментальні категорії і поняття, обґрунтовані видатними вченими-економістами минулих часів, проте природним вважається пошук відповідей на сучасні трансформаційні виклики, що має розгортатися на базі наявної методологічної платформи в межах чинних (канонічних) шкіл і напрямів економічної думки.

      Еволюція теоретичних підходів до визначення категорій сфери обігу простежується в наукових працях давньогрецьких філософів Ксенофонта, Платона, Аристотеля, видатних вчених-економістів Томаса Мена, Антуана де Монкретьєна, Адама Сміта, Давіда Рікардо, К. Маркса, П.Б. Струве та ін..

      Кількісна та якісна характеристики товарної маси, яка переходить із сфери виробництва в сферу споживання, відповідно до закону товарного обігу, знаходять своє відображення в показниках товарообороту. Вимірюваність результатів економічних процесів є однією з субстанціональних ознак економічної діяльності. Торговельна діяльність полягає у просуванні товарів від виробника до споживача шляхом реалізації товарів за гроші, а на наявність торговельної діяльності вказують продажі і товарооборот, який є мірою її результативності.

      У системі сучасної української мови однаково правомірним є уживання слів оборот та обіг, значення яких перехрещуються тільки в економічній термінології внаслідок нечіткої диференціації понять, означуваних словами оборот і обіг.

      Терміни обіг та оборот виникли на ґрунті живої розмовної мови. Слово оборот має праслов’янське походження і сучасна його форма утворилася з давньої obvortъ (від воротити, вертеть). Слово обіг виникло на українському мовному ґрунті (рос. обращение, білор. абарачэнне). Припускають, що термін оборот створений шляхом семантичного калькулювання німецького терміна Verkehr, термін обіг – як відповідник німецького Umlauf та інтернаціонального терміна Circulation [2].

      Дослідники різних наукових шкіл і напрямів розглядають обіг у якості замкненого циклу, який охоплює всі сфери суспільного відтворення (безпосередньо виробництво, обмін, розподіл і споживання) у циклічно повторюваному процесі. Обіг в економіці – фаза циклу відтворення, яка здійснюється через процеси купівлі-продажу товарів, засобів виробництва, цінних паперів, грошей тощо [3, с.174]; рух товарів, грошових коштів у відтворювальному процесі [4, с.10]. Таким чином, в часі та просторі постійно спостерігається кругооборот продукції, товарів, послуг, грошей.

      Треба відзначити, що в «Капіталі» К. Маркса терміни Umlauf (обіг) і Umschlag (оборот) чітко диференційовані. Терміном Umlauf К. Маркс називає обмін товарів, що здійснюється за посередництвом грошей, купівлю-продаж, а термін Umschlag уживає як показник кругообороту капіталу, узятого не як одноразовий акт, а як процес, що періодично відновлюється і повторюється [5].

      Складні слова товарооборот (рос. товарооборот, білор. тавараабарот) і товарообіг (рос. товарообращение, білор. тавараабарачэнне) – кальки німецьких термінів Kreislauf і Warenzirkulation відповідно - є однотипними за будовою. На підставі цього визначають, що термін товарооборот – дублет терміна кругоооборот – виражає періодично повторюваний процес, що охоплює період з моменту авансування капіталу в грошовій формі до моменту його повернення в тій же формі (включає в себе час виробництва і час обігу), а термін товарообіг означає перетворення товарів у гроші і грошей у товари [2].

      Погоджуючись з трактуванням сутності терміну товарообіг (товарний обіг) як руху товарів у системі кругообороту ресурсів, що охоплює всі його фази – від виробництва товару до його споживання, вважаємо, що подане визначення товарообороту у розумінні кругообороту правомірніше позначити словом «товарооборотність», оскільки саме в такому випадку мова йде про періодично повторюваний процес з моменту авансування капіталу в товари при їх придбанні до моменту його повернення у результаті продажу даних товарів.

      Вся работа доступна по Ссылке