Наукові основи класифікації видів товарообороту підприємств роздрібної торгівлі

     

      Прийняття ефективних управлінських рішень з питань управління товарооборотом підприємств роздрібної торгівлі можливе за умови чіткого розмежування та впорядкування його видів за допомогою удосконалення існуючих і розробки нових класифікаційних ознак. З різним ступенем деталізації проблематику систематизації видів товарообороту підприємств торгівлі досліджували такі вітчизняні науковці як І.О. Бланк, Л.О. Лігоненко, А.А. Мазаракі, В.С. Марцин, Н.М. Ушакова, Ю.П. Яковлєв та ін.. Серед науковців країн СНД нами досліджувалися напрацювання А.У. Альбекова, Т.І. Арзуманової, Р.П. Валевич, А.І. Грєбнєва, Г.А. Давидової, Н.Р. Єгорової, Г.Г. Іванова, С.М. Лєбєдєвої, М.Ш. Мачабелі, Т.І. Ніколаєвої та ін..

      Насамперед, за ознакою територіальних меж ринку товарооборот підприємств роздрібної торгівлі можна класифікувати на два види:

      1) товарооборот підприємства роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку – це обсяги продажу товарів вітчизняного виробництва та імпортованих товарів підприємством роздрібної торгівлі в межах країни;

      2) товарооборот підприємства роздрібної торгівлі на зовнішньому ринку – це обсяги продажу товарів підприємством роздрібної торгівлі за межі країни (експорт).

      Проведений конструктивно-критичний аналіз засвідчив, що науковці у своїх дослідженнях акцентували увагу на поділі товарообороту торговельного підприємства на роздрібний та оптовий, при чому найчастіше без визначення ознаки, за якою такий поділ здійснювався. А.А. Мазаракі, Л.О. Лігоненко, Н.М. Ушакова та І.О. Бланк розрізняють роздрібний, оптовий та торговельно-посередницький (оптово-посередницький) товарооборот та визначають їх в якості видів товарообороту за ознакою специфіки операцій з купівлі-продажу товарів [9, с.97; 45, с.162].

      Зазначимо, що товарооборот підприємства роздрібної торгівлі не слід ототожнювати з роздрібним товарооборотом, оскільки підприємства роздрібної торгівлі реалізують товари не тільки населенню, але також і дрібним оптом, оптом – фізичним особам-підприємцям, іншим підприємствам роздрібної торгівлі (юридичним особам), а не населенню. З іншого боку, населення купує за готівковий розрахунок товари не тільки в роздрібній торгівлі, але і в оптовій (овочеві базари тощо), а також безпосередньо на підприємствах, що виробляють товари. Виходячи з цього товаровиробники і оптові підприємства можуть мати роздрібний товарооборот. Обсяги продажу безпосередньо населенню продукції власного виготовлення підприємствами ресторанного господарства також відносяться до роздрібного товарообороту. Проте, за будь-яких умов, у загальному обсязі товарообороту підприємства роздрібної торгівлі домінуючу частку становить саме роздрібний товарооборот.

      Етимологічно слово «роздрібний» походить від дієслова «роздробити», тобто розділяти, відділяти один від одного, частину від цілого. Стаття 698 Цивільного кодексу України декларує, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його [57].

      Вся работа доступна по Ссылке