Роль соціальної політики в економічному розвитку країни
Динамічний соціально-економічний розвиток національного господарства вимагає дослідження ролі державного регулювання, аналізу нормативно-правового забезпечення та формування завдань щодо розвитку та забезпечення процесу соціалізації економіки.
Соціалізація економіки - це процес, що уособлює в собі сукупність послідовних дій щодо інтеграції індивіда в суспільство, включення його в різноманітні форми діяльності і зміну тим самим його соціального статусу та діапазону реалізації і задоволення своїх потреб [155] Вона проявляється в соціальній переорієнтації виробництва, гуманізації праці і життя людей, пом'якшенні соціальної диференціації та зростанні значення соціальної сфери, інших явищах і процесах [20, 36].
Однак, для розкриття необхідності соціалізації економіки доцільно встановити природу поняття «соціалізація» та обґрунтувати можливість його застосування для підвищення економічного розвитку країни.
Як науковий напрямок соціалізацію було започатковано досить недавно, приблизно цей період відзначається у сто років. Чітке визначення поняття «Соціалізація» досить складно знайти, воно має безліч тлумачень.
Після вивчення значної кількості робіт відомих науковців було виявлено, що поняття «соціалізація» вперше було вжито американським соціологом Ф.Х. Гіддінгсом у книзі «Теорія соціалізації» у 1897 році, який застосував його щодо «розвитку соціальної природи або характеру людини» [150]. Пізніше цей термін запозичили інші науки, надаючи йому різних трактувань: соціологічних, психологічних, педагогічних та економічних.
Щодо становлення теорії соціалізації як наукового напрямку та започаткування і розвитку соціального спрямування наукових праць, то вони пов’язуються зі всесвітньо відомими вченими: Р. Гільфердінгом, К. Родбертус-Ягецовим, А. Смітом, І. Міллем, Б.
Гільдебрандом, В. Рошером, К. Марксом, І. Енгельсом та ін [29].
Відзначимо також, що з приводу соціалізації в умовах ринкової економіки трактував ще Й. Шумпетер:
безпосереднє державне регулювання економіки через збільшення частки державної влади і державних послуг;
впровадження заходів державного контролю у сфері виробництва і розподілу;
розвиток змішаних приватно-державних форм організації [179].
Пізніше цей термін епізодично використовувався суспільствознавцями, але тільки у середині XX ст. він одержав офіційний статус теоретичного поняття та його було внесено до реєстру Американської соціологічної асоціації.
Проте складнощі та суперечності проходження в українському просторі соціально-економічних процесів настільки динамічні, що ряд питань як теоретичного, так і методичного характеру потребує переосмислення й нового тлумачення [155]. Перш за все, це стосується матеріально-технічної бази здійснення тих процесів, що в період розбудови соціальної держави з ринковим механізмом господарювання дістали назву соціалізаційних [155].
В умовах соціалізації економіки, держава повинна бути провідником стратегії соціально-економічного розвитку суспільства, та контролером за виконанням зобов'язань, наявних в інших суб'єктів економічного і соціального життя, а також розробником та реалізатором соціального законодавства.
Вся работа доступна по Ссылке
