Соціалізація малого підприємництва у забезпеченні економічного розвитку України

     

      Останнім часом все більше ролі приділяється увага та ставляться на перший план потреби особистості та зростає значення соціального чинника не тільки в Україні а й в усіх високорозвинених країнах. Це обумовлює необхідність більш ґрунтовного дослідження процесу соціалізації.

      Оскільки всі процеси спрямовані на формування особистості як повноправного члена суспільства, то суспільство в міру потреб розвитку і підтримання стабільності виявляє зацікавленість у розширенні світоглядну своїх членів, забезпеченні всебічного розвитку всіх і кожного, розумної організації відпочинку, становленні змістовної невиробничої діяльності. Відповідно до вимог часу запроваджуються і розвиваються процеси, які не лише задовольняють потреби в кількості і якості робочої сили, а й унаслідок яких людина стає духовно багатшою, моральнішою і фізично досконалішою [29].

      Кожна людина - «це не тільки Homo Sapіens (людина розумна), але й людина моральна з системою цінностей», що існує й діє в суспільстві, є «механізмом регуляції поведінки та дій людини». Дослідниками також висловлюються судження про те, що для розвитку підприємництва важливо, щоб «цінності й мотиви підприємницької діяльності були надбанням усього суспільства» [56].

      Виходячи з такого розуміння людини, слід розглядати соціалізацію економіки як динамічний процес, у розвитку якого безпосередньо приймає участь такий соціальний інститут, як мале підприємництво.

      Досвід багатьох розвинутих країн, орієнтованих на розвиток ринкових відносин господарювання, незаперечно підтверджує, що підприємництво - необхідна умова досягнення економічного успіху. У розвитку цього сектору економіки зацікавлені усі верстви населення, розуміючи, що мале підприємництво становить основу, на якій формується уся економічна система, основу, що забезпечує зайнятість значної частини населення й формування середнього класу суспільства [47].

      Мале підприємництво за своєю економічною природою являє собою діалектичну єдність двох сторін: загальноекономічного змісту і соціальної форми. Своєрідність загальноекономічного змісту малого підприємництва полягає в тому, що воно належить до новаторської економічної діяльності - комбінування виробничих чинників, що можна уявити як створення, зміну і розвиток організаційних форм і структур з метою започаткування або зростання виробництва тих або інших товарів і послуг. Як соціальна форма мале підприємництво ґрунтується на межі ініціативи і динамізму, що забезпечує реалізацію найбільш ефективного механізму ринкового господарства навіть в умовах кризи [59] . Мале підприємництво за своєю соціально-економічною формою представляє собою основну ланку розвитку економіки країни, яка впливає на темпи озвитку економіки, формування ВВП, забезпечує доходи населення, вирішує проблеми зайнятості. Значне зростання чисельності малих підприємств, їх вхід до реальних процесів, що відбуваються в навколишнім суспільному середовищі, призводить до підвищення соціальної відповідальності малого підприємництва, визнання його нової ролі в житті суспільства.

      Необхідно відзначити дискусійність таких понять як «бізнес» і «підприємництво». Бізнес (пер. з англ. Business)-це справа, а підприємництво можна розглядати як характеристику цієї справи.

      Наукове поняття «бізнес» було введено дещо раніше французьким економістом Р. Кантільоном в роботі . Французького походження також поняття «підприємець». Воно застосовується до особи, яка з метою здійснення певної справи (отримання певної вигоди, доходу, психологічного задоволення) мобілізує різноманітні ресурси, засоби, матеріали, робочу силу. [60]

      Однією з найсуттєвіших рис підприємництва французький економіст Дж. Сей називає насамперед ефективний перерозподіл ресурсів в економічній системі - від нижчої до вищої сфери продуктивності та виробітку [ 176, С.9.]

      Слід погодитися з точкою зору деяких авторів, що ототожнює поняття «бізнес» і «підприємництво», а також понять «малого бізнесу» та «малого підприємництва». Використовуючи аналіз теорії підприємництва, П. Половинкин і В. Савченко дають найбільш повне поняття підприємництва. «Підприємництво - як економічна категорія - це система господарювання, при якій головним суб'єктом є підприємець, як рушійна сила й посередник, який раціонально з'єднує ресурси (речовинні й особисті фактори виробництва), організує й управляє процесом відтворення на інноваційній основі, господарському ризику, економічній відповідальності за кінцеві результати з метою одержання підприємницького прибутку» [98].

      Вся работа доступна по Ссылке