Формування концептуальних засад розвитку економіки України в умовах соціалізації малого підприємництва

     

      Останнім часом потреби людини постають в центрі розвитку країни, та найбільш проблематичними визнаються аспекти соціально - економічного розвитку. У цих питаннях приймає участь як держава - в підтримці належного рівня життя населення, підприємці - в розширенні економічних можливостей країни, так і населення - у підвищенні соціально розвитку України.

      Сьогодні розвиток економіки має розглядатися як гармонізація рівня існування суб'єктів підприємництва, держави, у її спрямованості до вільної конкуренції та створенні для населення соціально сприятливих умов для існування. Держава повинна створити соціальне підгрунтя для розвитку соціальних цінностей у суспільстві, затвердити закони, що будуть визначати основні принципи соціальної етики системі відносин основних соціальних суб’єктів: держава - народ; чиновництво - підприємці; підприємці - підлеглі та інші. У цій системі взаємозв’язку соціальних суб’єктів виникають соціальні конфлікти, що стосуються проблем умов і якості життя, соціальної справедливості і рівності, можливостей самореалізації особистості, тощо [128, 138, 154,162].

      Соціалізація економіки постає складовою частиною загального процесу соціалізації. Вона представляє собою процес усвоєння та використання суб'єктами господарювання системи знань, норм та цінностей, з метою задоволення своїх інтересів та потреб, задля тривалого та плідного функціонування національного господарства, соціально-економічного розвитку країни та суспільства. Цей процес бере свій початок із взаємин між працівниками підриємства, які володіють певними навичками та творчим потенціалом, інтелектуальним капіталом та суб'єктами господарювання, що використовують цей капітал. Тобто розвиток соціалізації економіки на макрорівні (суб'єкти господарювання, держава) тісно взаємозв'язаний з соціалізацією підприємництва на мікрорівні (підприємці, працівники фірми) [20; 27; 29].

      Виникає такий взаємовплив:

      держава формулює напрями економічного розвитку країни в державній політиці, що реалізується законами та програмами соціально-економічного розвитку;

      керівництво підприємства добровільно, або вимушено, проводить політику соціалізації підприємництва, забезпечуючи найбільш ефективну систему гармонізації інтересів усіх зацікавлених сторін як у внутрішніх, так і в зовнішніх відносинах, інтегруючи найманих працівників у процеси прийняття рішень, розуміння відповідальності за свою діяльність та діяльність фірми, колективу;

      наймані працівники намагаються та повинні засвоїти принципи, цінності, правила та інші елементи культури відносин, що склалися у фірмі [43; 91; 92].

      Вся работа доступна по Ссылке