Активізація розвитку людського потенціалу економіки регіонів

     

      Управління якістю життя населення – комплексний і перманентний процес. Якість життя населення залежить, в першу чергу, від його потенціалу, який проявляється у низці можливостей, зокрема творчих, професійних, інтелектуальних, фінансових тощо. В залежності від професійних та комерційних можливостей населення формується фінансово-економічний потенціал підприємницького сектору, який здійснює наповнення бюджету країни. Перерозподіл бюджету дозволяє здійснювати державні соціальні видатки на освіту, охорону здоров’я і праці, витрати на культурні заходи, пенсійні виплати, інші соціальні трансферти. Найсуттєвіші перетворення відбуваються саме в соціально-трудовій сфері, зачіпаючи інтереси мільйонів людей і відображаючись на результатах економічного розвитку і якості життя населення всієї країни.

      Важливого значення на етапі проведення урядом економічних реформ відіграють гнучкість і мобільність, постійна адаптація громадян до нових умов економічного розвитку. Отже, від можливостей населення, які визначають потенціал та джерельну базу регіонального і державного розвитку, залежить якість його життя. Саме тому одним з найбільш актуальних питань в сфері розвитку інструментарію та механізмів управління якістю життя населення, є проблематика розвитку людського потенціалу та можливостей його реалізації населенням.

      Роль людського потенціалу в формуванні якості життя населення зростає у всьому світі. Так, за розрахунками Всесвітнього банку, в складі національного багатства США основні виробничі фонди (будівлі, споруди, машини та устаткування) складають лише 19 %, природні ресурси – 5%, а людський капітал 76 % [372]. Тому все більша частина дослідників вважає людський капітал найбільш цінним ресурсом сучасного суспільства, набагато ціннішим, ніж природне або накопичене багатство (у вигляді фізичного капіталу). Вже зараз, у більшості країн світу, людський капітал визначає темпи економічного розвитку і науково-технічного прогресу, є джерелом формування змістовних компонентів категорії якості життя населення. Відповідно посилюється увага суспільства до системи освіти як основи продукування цього капіталу. При цьому людський капітал розглядається як матеріалізована форма низки можливостей, які у сукупності формують певний потенціал нації. Погоджуючись із висновками, сформульованими з цього приводу у науковій та науково-практичній літературі [72; 374; 277], зазначимо, що людський капітал є матеріалізованою формою людського потенціалу, який було конвертовано у відповідні економічні вигоди, на основі яких формується частка національного багатства країни. Аналіз різних трактувань людського потенціалу в літературі [215; 229; 321; 344; 371; 285; 283] дозволяє окреслити досить широке коло підходів до визначення цього терміну, а також споріднених з ним понять. Результати аналізу сутнісних та змістовних характеристик трактувань людського потенціалу дозволяють стверджувати про відсутність однозначного підходу до його визначення, а також різноманітність його тлумачень авторами.

      Так, наприклад, В. Костакова і А. Попова [225] під поняттям людського потенціалу розуміють трудові ресурси території в єдності їх кількісного і якісного аспектів. Л. Туроу [255] трактує людський потенціал, як населення, що здатне виробляти продукцію та надавати послуги. В роботі Р. Конюхова [283] надано визначення поняття трудового потенціалу, але воно розглядається досить широко та враховує низку сутнісних елементів структури поняття «людський потенціал». У той же час вузькість змістовних та сутнісних характеристик трудового потенціалу, які визначаються у праці В.І. Федько [285], на нашу думку, не дозволяють повною мірою віднести його до категорії людського потенціалу, а віднести до категорії трудових ресурсів.

      Різноманітність трактувань розглянутої економічної категорії «людський потенціал» обумовлює потребу категоріального визначення змісту цього поняття з метою розвитку аналітичної та конструктивної частин подальшого дослідження. На основі аналізу сукупності змістовних та сутнісних особливостей виокремленних в наукових працях трактувань, нами було сформульовано авторське визначення людського потенціалу, під яким розуміється населення країни, яке використовуючи свої фізичні можливості, розумові здібності, знання, уміння і навички, бере участь у розвитку національного господарства в економічній, соціокультурній, освітній і екологічній сферах.

      Людський потенціал країни формується, як з потенціалу реально задіяних у виробництві продукту суспільної праці громадян, що вже зайняті в економіці країни, так і з потенціалу економічного резерву, – громадян, які не зайняті, але можуть працювати або брати участь у розвитку національної економіки. Задіяна у суспільному виробництві частка працівників складає працездатне населення, що здійснює трудову діяльність до пенсійного віку. Проте, у сучасних умовах розвитку економіки України (мається на увазі деформація демографічної структури населення в бік його старіння) доцільним є використання потенціалу, знань, кваліфікації, досвіду населення пенсійного віку, оскільки деякі категорії працівників виходять на пенсію досить рано. Для деяких видів трудової діяльності, що пов'язані з роботою у несприятливих умовах праці або вимагають від працівників (у т.ч. службовців, військовослужбовців та прирівняних до них категорій) якостей, що з віком помітно зменшуються, пенсійний вік настає раніше на 5-10 років, а інколи і ще раніше. Тому знання, досвід та навички цих категорій громадян також слід розглядати як змістовні складові людського потенціалу, який серед іншого може бути використаний в процесах управління якістю життя населення.

      Але, говорячи про людський потенціал, слід відмітити, що його найбільш важливу частку складають саме ті соціально-професійні групи населення, які формують середній клас, характер впливу якого на процеси підвищення рівня та якості життя населення було обґрунтовано у попередніх розділах дисертації. Здатність до аналізу, узагальнення та формування нових ідей і гіпотез, винахідливість, підприємливість, адаптивність та мобільність, ризик і незалежність у мисленні та вчинках, можуть бути розкриті тільки за умов вивчення проблематики відтворення людського потенціалу середнього класу.

      Вся работа доступна по Ссылке