Забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку регіонів

     

      Сучасний розвиток більшості промислово-розвинених країн світу значною мірою опосередковується цілями стійкого економічного зростання, яке ґрунтується на інформації, знаннях, інноваціях, зниженні антропогенного навантаження на навколишнє середовище, а також заощадженні енергії та ресурсів, які за існуючих масштабів світової економіки мають тенденцію до стрімкого зниження. Реалізація програм економічного розвитку, що ґрунтуються на вищенаведених вимогах вимагає чіткого формулювання відповідних принципових засад, виходячи зі змісту яких можливо було б здійснювати стратегічне планування та політичне управління окремими функціональними сферами державного управління економікою. Виходячи з цього, важливого значення набуває встановлення пріоритетів соціально-економічного розвитку країни, конструктивного інструментарію, методів та механізмів його реалізації, в основі яких полягали б відповідні нормативні акти, бюджетно-фінансове забезпечення та наявний людський і ресурсний потенціал регіонів.

      При цьому вищенаведені пріоритетні напрямки соціально-економічного розвитку країн та націй, які базуються на принципах стійкості і раціонального використання усіх ресурсів, можливостей та потенціалу (у т.ч. людського), узагальнюються у змісті раніше обґрунтованого поліфункціонального напрямку управління якістю життя населення. Центральним суб’єктом усіх соціально-економічних процесів, які мають місце в процесах державного розвитку на національному та регіональному рівні, є населення. Населення, поряд із владою та територією, є фундаментальними ознаками державності, при цьому згідно з Конституцією України людина, її життя і здоров'я визнаються найвищою соціальною цінністю. Тому основним завданням усіх ланок управління соціальними та економічними процесами на національному та регіональному рівні має бути досягнення високого рівня якості життя населення.

      Вся работа доступна по Ссылке