Дослідження стійкості розвитку соціо-економіко-екологічної інфраструктури регіонів

     

      Розробка конструктивного інструментарію управління стійким соціально-економічним розвитком країни, який розглядається як функціональний напрямок системи більш високого рівня, спрямованої на забезпечення зростання рівня якості життя населення, потребує відповідного аналітичного підґрунтя, яке можливо було б використати у якості інформаційної бази для прийняття рішень оперативного, тактичного та стратегічного характеру.

      Інформаційна база, яку передбачається отримати на основі використання такого роду аналітичного інструментарію, має відповідати наступним критеріям: – інформативність;

      – об’єктивність;

      – достовірність;

      – змістовність;

      – релятивність;

      – відкритість. Ураховуючи те, що об’єктом управління стійким соціально-економічним розвитком є система процесів та явищ, які охоплюють широке коло економічних, екологічних та соціальних відносин інституційного характеру на національному рівні, цілком очевидним є те, що у якості вхідних інформаційних ресурсів для аналітичного забезпечення управлінського процесу, доцільно використовувати дані державної статистики. Які, по-перше, перебувають у вільному доступі і можуть використовуватися представниками широкої громадськості та, по-друге, мають об’єктивний характер.

      Конструювання системи статистичних індикаторів, на основі яких у подальшому планується здійснювати оцінки рівня соціально-економічного розвитку, а також ступеня його стійкості, потребує формулювання відповідних вихідних положень, які відіграватимуть роль умов та обмежень, що складатимуть гіпотетичну базу цієї конструкції.

      Зміст, категорійні особливості та економічна сутність поняття стійкого соціально-економічного розвитку обумовлює потребу розгляду сукупності економічних, екологічних та соціальних процесів (у вигляді формалізованої числової інтерпретації їх результатів за конкретний період) у їх взаємозв’язку і взаємозалежності. При цьому економічний розвиток, який узагальнено визначається певним розміром валового регіонального продукту (ВРП) на душу населення є функцією від соціального та екологічного розвитку країни, що обумовлюється положеннями відповідної концепції. Інакше кажучи, рівень соціального розвитку, який характеризує накопичений людський потенціал нації, та екологічного розвитку, що визначає ресурсну ефективність національного виробництва, завдають визначальний вплив на продуктивність суспільної праці у країні.

      Ураховуючи результати аналізу закордонного досвіду в сфері розробки індикаторів окремих сфер якості життя населення, розрахунки окремих показників передбачуваної до проектування системи оцінки рівня стійкості соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, доцільно інтерпретувати в індексній формі, яка надає можливість порівняння та інтегрування значень показників з різними величинами виміру. Іншим важливим питанням є об’єкт перспективних досліджень, у якості якого, в нашому випадку, слід визначити регіони країни, що пояснюється спрямованістю аналітичної роботи на отримання результатів, які у подальшому використовуватимуться в сфері державного управління економікою. У випадку спрямованості результатів оцінки на здійснення міждержавних порівнянь, її конструкція отримала б дещо інший зміст та структуру. Важливе значення також має графічна інтерпретація результатів оцінки, на основі наочного виразу якої можливо було б здійснювати змістовні висновки та порівняння між окремими регіонами. Індексна система оцінювання показників дозволяє нормувати та приводити до спільного знаменника широке коло передбачуваних до використання показників з різними одиницями виміру, однак, ускладнюючим моментом є триєдина структура аналізованого об’єкту. Аналіз стійкого соціально-економічного розвитку як змістовно та якісно відокремленого процесу, який складається та обумовлюється результатами органічно зв’язаних взаємообумовлюючих складових, унеможливлює графічну інтерпретацію результатів у вигляді простої діаграми чи графіку. В той час, як зручні для користування графічні редактори, інтегровані у найбільш доступні комп’ютерні програми оптимізації розрахунків (прикл. MS Excel), позбавлені можливості будувати графічні об’єкти, що інтерпретують результати аналітичних операцій, у тривимірному просторі.

      Вся работа доступна по Ссылке