Інвестиційний та політичний ризик: аналіз співвідношення
Аналіз досліджень з проблем ризику дозволяють відмітити, що у зазначеному контексті діяльність держави (як суб’єкта соціальної дії), а також стан та особливості розвитку суспільно-політичних процесів напряму зв’язані з ризиками, їхнього посиленням чи послабленням. Враховуючи, що функції держави спрямовані на формування привабливих умов суспільного життя як в політичному, економічному, так і соціальному вимірах, логічно, що дослідники (переважно закордонні) ризики, пов’язані з діяльністю держави (органів державної влади) та які співвідносяться чи суто з внутрішньополітичними, чи політико-правовими, чи економічними або ж соціальними процесами ідентифікують як політичні (про це, наприклад, свідчить класичний приклад методики BERI, див. табл. 2.11). Водночас зазначені ризики мають також і більш вузьку предметну сферу свого призначення. Наприклад, ті ризики, що пов’язані з економічними процесами ідентифікуються економічними ризиками, з соціальними – соціальними, з правовими – правовими, нарешті суспільно-політичними – політичними.
Тому ризики, що обумовлені функціями держави, суспільно-політичним життям та його процесами, а саме, політичними, правовими, соціальними й економічними аспектами еволюції соціально-економічного середовища будуть трактуватися нами в широкому значенні – інвестиційними чи політичними (політико-інвестиційними), а вузько-предметному – політичними, правовими, соціальними та економічними.
Таким чином, на наш погляд, інвестиційні ризики предметно можна пов’язувати з невизначеністю стану та особливостей розвитку суспільно-політичних та соціально-економічних процесів, обумовлених внутрішньою політикою держави. Тобто з аспектами невизначеності внутрішньополітичного характеру. Іншими словами за допомогою інвестиційних ризиків встановлюється, в якій мірі стан та розвиток внутрішньополітичної ситуації, ті чи інші дії держави формують сприятливі (привабливі) або ж несприятливі умови для ефективної інвестиційно-інноваційної господарської (підприємницької) діяльності. У такому контексті інвестиційні ризики будуть трактуватися одночасно і як політичні, що не впливає по суті на усвідомлення проблеми ризику.
Міжнародна практика досліджень політичних ризиків засвідчує інтегральність цієї суспільно-політичної категорії, яка об’єднує політичні, економічні та соціальні індикатори розвитку країни в узагальнюючій оцінці. Аналіз політичного ризику, наприклад, в США та країнах Західної Європи є самостійною академічною науковою дисципліною, яка вивчається в університетах та дослідницьких центрах при них, методологія якої побудована на синтезі політичних, соціальних та економічних факторах ризику [72]. Тому у подальшому викладенні матеріалу терміни “інвестиційний ризик” та “політичний ризик” тлумачитимуться нами як синоніми, коли про інше не буде обумовлено окремо.
У.Бек, наприклад, вважає, що будь-які різновиди ризиків індустріального суспільства є політично навантаженими, тобто політичними, “бо, якщо індустріальний ризик бере своє походження з процесу прийняття рішень, неминуче випливає і проблема соціальної відповідальності. За індустріальні ризики відповідальні люди, фірми, державні установи та політики. Як висловлюються соціологи, соціальні корені ризику блокують “екстерналізацію” проблеми відповідальності». Саме “індустріальне самопородження ризику як певна соціальна властивість робить обумовлені мегатехнологіями небезпеки політичною проблемою” [146, с. 162].
В енциклопедичному словнику з політології політичний ризик визначається як “неліквідовуваний елемент політичного рішення будь-якого рівня (починаючи з революційного перетворення всього суспільства та завершуючи голосуванням окремого виборця), яке полягає у виборі (не завжди “прорахованої”) тієї чи іншої лінії поведінки, тієї чи іншої дії. Ризик-рішення приймається в ситуації невизначеності й характеризується особливим типом взаємозв’язку об’єктивних обставин та суб’єктивної діяльності щодо їхнього виникнення. Успіх при здійсненні такого рішення залежить не тільки від “угадування”, але і від уміння та вольової рішучості направити хід подій у результаті активних дій на користь обраної альтернативи” [151, с. 342].
В.Б.Тихомиров під політичним ризиком розуміє “імовірність небажаних політичних подій, врахування яких необхідне в політиці та економіці” [150, с. 48].
Вся работа доступна по Ссылке
