Теоретико-методологічні підходи до моніторингу оцінки привабливості інвестиційного клімату
Більш продуктивне суспільство, на думку автора, володіє ефективнішим арсеналом соціальних механізмів, які б унеможливлювали наявні та латентні ризики соціальної кластеризації та поляризації.
У зазначеному контексті проблемна орієнтованість ситуації полягає у тому, щоб забезпечити такі умови економічного зростання українського суспільства, за яких мінімізувалася б його соціальна поляризація, досягнення чого можливо у випадку, коли сучасні соціальні та технологічні зміни сприятимуть зростанню дієвості функціонування суспільних механізмів, завдяки яким вигода матиме тенденцію належати не лише одній чи двом соціальним групам суспільства, а працюватиме на посилення його соціальної солідарності в цілому. Логічно припустити, що саме привабливий інвестиційний клімат може забезпечити баланс інтересів відносно полярних цілей економічних агентів та суспільства.
Слід зазначити, що вітчизняна наука, зокрема Київська наукова школа наукознавства [213], має багатий теоретико-методологічний й практичний досвід здійснення проблемно-орієнтованих оцінок релевантності науково-технічного потенціалу цілям розвитку більш прогресивного суспільства [142; 168, с. 30]. Тому оцінку інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища доцільно здійснювати, використовуючи наукові напрацювання саме цього сегменту наукових знань.
Існує думка, що несприятливий інвестиційний клімат в Україні, визначається головним чином, такими факторами: нестабільністю політичної системи, недосконалістю законодавчої бази, характером зовнішньополітичної діяльності (насамперед, недостатнім рівнем розвитку двостороннього співробітництва й участі нашої держави у міжнародних інституціях і реальних проектах) та макроекономічних процесів.
Для моніторингу привабливості інвестиційного клімату у контексті теорії проблемно-орієнтованих оцінок, враховуючи зазначені чинники, автором була розроблена методика оцінки інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища, перший варіант якої опублікований у 1996 р. [169].
Застосування зазначеної методики моніторингу інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища засвідчили, що вона дійсно дає змогу всебічно оцінювати інвестиційний клімат та завдяки цьому знизити ступінь інвестиційних ризиків [170, 152], що виникають при втіленні в життя інвестиційних проектів. Зниження інвестиційних ризиків відбувається завдяки тому, що у результаті моніторингу формується нове системне знання про стан та особливості розвитку соціально-економічного середовища, в якому передбачається функціонування інвестиційних потоків. Таким чином, державним органам управління, підприємцям, ученим, громадськості загалом, а також усім зацікавленим стають доступними відомості про особливості політичних, правових та соціально-економічних умов функціонування капіталу. Це означає, що політичні, правові, соціальні та економічні ризики можуть бути враховані та упереджені при розробці конкретних інвестиційних проектів на практиці.
Вся работа доступна по Ссылке
