Концептуальні основи глобальної трансформації та модернізації економічних систем
На сьогоднi в економiчнiй лiтературi представлено рiзнi підходи до вuзначення cyтнocтi економічної системи. Так, наприклад, росiйськi вченi виокремлюють функцiональний, структурний та казуальний напрями зазначених дослiджень . Цю класифiкацiю можна представити у такий спосiб:
І. Функціональний niдхiд пов'язаний iз трактуванням природи економiчної системи на основі виявлення її призначення, взаємодії з навколишнiм середовищем та вiдповiдного механiзму вирiшення основних проблем економiчного життя. 3азначений пiдхiд вiдображає зв'язок зовнiшнiх впливiв на систему з її реакцією, поведiнкою, здатнiстю змiнюватися пiд впливом керуючих iмпульсiв.
Наприклад, Х. 3айдель та Р. Tеммін визначають економiчну систему як складову соцiальної системи, що має органiзовувати використання людьми pecypciв . П. Гpeгopi та Р. Стюарт трактують її як набiр механiзмiв та iнституцiй найбільш фундаментальних аксiоматичних понять економiчної науки. Г.Башнянин визначає економiчну систему як "певним чином організовану ... практичну дiяльнiсть суб'єктiв господарювання з виготовлення, реалiзацiї та споживання благ та послуг". На його думку, "економiчна система - це певна об'єктивна дiяльнiсть (з приводу, наприклад, трансформацiї ресypсів у продукти)", "суб'єктна дiяльнiсть з вiдповiдною поведінкою" та "певна практична дiяльнiсть" . К. Астапов розглядає економiчну систему як "формальну соцiально-економічну структуру, що органiзує виробництво товарів (послуг), затребуваних у внутрiшньому середовищi вiдповiдно до довгострокової стратегії, i використовує зовнiшнi та внутрiшнi ресурси - працю, капітал, технологiї" .
Слiд погодитися з тим, що розкриття механiзму функцiонування економiчної системи має важливе значення для поглибленого розумiння її сутності. 3агальновiдомо, що функцiя як сенс існування та призначення системи є основним системоутворюючим чинником. Вона визначається для системи ззовнi та розкриває її роль стосовно бiльш загальної системи, до складу якої вона (система) входить як елемент (пiдсистема), що взаємодіє з іншими пiдсистемами. Не заперечуючи слушнiсть зазначеного пiдходу до визначення сутності економiчної системи, слід, oднaк, звернути увагу на його невiдповiднiсть вимогам категоріaльностi фiлософського поняття "система" у якому насамперед деться про комплекс взаємопов’язаних елементів, які формують певну цілісність.
ІІ. Структурно-морфологичній підхід пов'язаний iз розкриттям сутності, економiчної системи на основi дослiдження її субординованої ієрархічної будови (зокрема виокремлення суттєвих взаємозв'язкiв та конституюючих елементiв), елементного складу (гомогенного, гетерогенного, змiшаного), зв'язків (прямих, зворотних, нейтральних) та закономiрностей формоутворення.
Так, прихильники iнституцiоналiзму вважають, що "економiчна система ... є системою iнституцiй, пов'язаних з прийняттям та реалiзацiєю економiчних завдань", вона "складається з тих частин полiтичних, соцiальних та економiчних iнституцiй та органiзацiй, якi взаємодiють мiж собою, безпосередньо чи опосередковано впливаючи на споживання, розподiл, обмiн i виробництво". На думку С. Любiмцевої, економiчна система - це надскладна, упорядкована, саморегульована, цiлiснiсть множини економiчних i сутнiсних неекономiчних вiдносин, носiями яких є суб'єкти господарювання певної вiдособленої крaїни . В. Вiдяпiн та Г. Журавльова вважають, що економiчна система є цiлicною сукупнiстю економiчних вiдносин з приводу ефективного виробництва, розподiлу, обмiну та споживання благ i послуг, упорядкованою системою зв'язкiв мiж виробниками та споживачами матерiальних i нематерiальних благ та послуг, а також управлiння цими та iншими соцiально-економiчними процесами .
Дещо iнакше трактують це складне поняття вiдомi українськi вченi П.Єщенко та Ю. Палкiн, на думку яких економiчна система є однiєю з пiдсистем суспiльства, "яка iнтеrpyє в собi сукупнiсть ycix компонентiв (елементiв, ланок) економiки (галузi, пiдприємства, iндивiдуальнi господарства, людей як безпосереднiх учасникiв виробництва), природне середовище i виробничi вiдносини". В. Бодров визначає економiчну систему як субординовану сукупнiсть виробничих вiдносин, їх органiзацiйних форм та iнституцiй, у межах яких вiдбувається господарська дiяльнiсть людей через механiзми її координацiї та регулювання.
Вся работа доступна по Ссылке
