Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокуратури

     

      Протягом тривалого часу в законодавстві був наявний поділ на випадки відшкодування шкоди, завданої у сфері адміністративного управління та випадки відшкодування шкоди, завданої в результаті діяльності правоохоронних органів.      Чинне законодавство, яке врегульовує відносини з відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, їх посадовими та (або) службовими особами, побудовано не через його поділ на дві сфери, а шляхом виокремлення загальних положень та конкретизації їх за допомогою спеціальних норм, які враховують певні особливості підвидів вказаних відносин. У зв’язку з цим немає необхідності виділяти окремо відносини з відшкодування шкоди, завданої правоохоронними органами, оскільки ці відносини є доволі неоднорідними. Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України встановлений перелік випадків, коли відносини з відшкодування шкоди мають спеціальний характер в порівнянні із загальними положеннями про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, їх посадовими та (або) службовими особами. Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Таким чином, вирішальне значення для виокремлення спеціальних правил, які відрізняються від загальних норм про відповідальність держави за шкоду, завдану її органами та посадовими особами, має не перелічене коло органів, якими може бути завдана шкода, а специфіка діяльності, яка здійснюється цими органами. Необхідно зазначити, що органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органи прокуратури можуть здійснювати і іншу діяльність. Зокрема, майнові наслідки протиправного здійснення адміністративно-управлінської діяльності перелічених органів охоплюватимуться загальними нормами ст. ст. 1173-1174 ЦК України. Лише при здійсненні функцій оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування їх протиправні дії або бездіяльність можуть регулюватися ч. 1 ст. 1176 ЦК України.      Необхідність відступлення від загальних правил про відповідальність держави за шкоду, завдану її органами та посадовими особами, обумовлена тим, що у випадках, вказаних в ч. 1 ст. 1176 ЦК України порушується одне з конституційних прав – право на свободу та особисту недоторканість. У зв’язку з цим необхідно виділяти не відносини з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю правоохоронних органів (ці відносини є неоднорідними і дослідження їх в сукупності не дозволить визначити їх юридичну природу), а відносини з відшкодування шкоди, завданої правоохоронними органами, їх посадовими та (або) службовими особами правам фізичних осіб на свободу та особисту недоторканість.      Зважаючи на характер порушеного права (право на свободу на особисту недоторканість) – управомоченими суб’єктами у досліджуваних правовідносинах можуть бути лише фізичні особи. Вбачається необґрунтованим використання законодавцем в окремих нормативно-правових актах (наприклад, в Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду») терміну «громадянин», оскільки це безпідставно звужує перелік управомочених суб’єктів, позбавляє права на відшкодування шкоди іноземних громадян та осіб без громадянства, що не відповідає ані Конституції України, ані міжнародним договорам за участю України, ані ЦК України.       | Вся работа доступна по Ссылке