Типові сліди злочину

     

      Середовище, що оточує злочин, вельми різноманітне через наявність в ньому різних об’єктів неживої природи і людей. Характерні риси події злочину відбиваються в навколишньому середовищі у вигляді різних за формою і механізмом утворення слідів – наслідків – матеріальних і нематеріальних (ідеальних).

      Матеріальні сліди – наслідки у вигляді відбитків, різного роду руйнувань, пошкоджень, деформації об’єктів, а також у вигляді нашарувань і відшаровувань, є змінами в неживій природі та вважаються простими формами віддзеркалення злочину. Складніша форма зміни середовища – нематеріальні сліди мають психофізіологічну природу і виявляються у вигляді думок, що виникають в свідомості людей, образів і окремих моментів злочину, які закріпилися в пам’яті. В сукупності обидві ці форми віддзеркалення розкривають характерні особливості злочину і, отже, є засобом пізнання події злочину. Інформація не існує поза відповідним інформаційним сигналом, що має свій інформаційний зміст і певну форму виразу (фізичну, знакову, образну, і т. д.) [58, с. 30].

      Сліди злочину – будь-які зміни середовища, що виникли в результаті вчинення в цьому середовищі злочину. Ці зміни можуть бути відображені як події в свідомості людей. У криміналістичному значенні сліди злочину – матеріальні сліди – «відбитки» події на предметах, зміни обстановки події. До слідів злочину відносяться сліди знарядь злочину, дій злочинця, потерпілого та інших осіб – учасників події, зміни матеріальної обстановки місця злочину (переміщення предметів або речовин, їх відсутність або наявність у визначеному місці, втрата або набуття яких-небудь властивостей) [9, с. 221]. Однак, не слід забувати і про не менш важливі ідеальні сліди.

      Типові сліди злочину, як вказує В.Ю. Шепітько, представляють будь-які зміни середовища, що виникли в результаті вчинення в ньому злочину. Сліди злочину охоплюють: а) зміни в речовій обстановці; б) сліди-відображення (сліди рук, ніг, транспорту, інструментів тощо); в) предмети-речові докази; г) документи (письмові, електронні та ін.); ґ) ідеальні сліди (сліди пам’яті людини); д) запахові сліди; е) сліди-мікрочастинки; є) звукові сліди [63, с. 279].

      Слідова картина злочину, як вказує А.П. Шеремет охоплює:

      – зміни в речовій обстановці місця події злочину. Ці зміни, відображаючи дії злочинця, потерпілого та інших осіб, дії знарядь, засобів і механізмів, полягають у порушенні початкового стану, місцезнаходження, структури різних об’єктів, що складають речове середовище, в якому вчинено злочин;

      – сліди відображення (сліди рук, ніг, інструментів тощо);

      – предмети – речові докази, в тому числі документи, речі і мікрочастини;

      – документи – письмові докази різного виду і призначення;

      – особи, що можуть бути допитані в якості свідків [65, с. 344].

      Вся работа доступна по Ссылке