Соціально-правова характеристика відповідальності за порушення пенсійного законодавства

     

      У попередньому підрозділі ми дослідили поняття та ознаки адміністративної відповідальності за порушення пенсійного законодавства. Однак, для того, щоб усвідомити справжню сутність та призначення юридичної відповідальності у сфері пенсійного забезпечення, слід проаналізувати її соціально-правовий зміст, адже, по-перше, право на пенсію — це одне з фундаментальних, закріплених у Конституції України, соціальних прав громадянина; по-друге, юридична відповідальність є похідною від соціальної, тобто має соціальне коріння; по-третє, Україна позиціонує себе як соціальну, правову державу, тобто таку, що організує і реалізує свою діяльність виключно на підставі та в межах норм права, визнає права і свободи людини та громадянина найвищою соціальною цінністю, усіляко сприяє їх захисту, сповідує ідеї гуманізму, соціальної рівності та справедливості.

      Попри те, що проблематика юридичної відповідальності, в тому числі адміністративної, вже досить давно є предметом наукових досліджень, вона все ще не втрачає своєї актуальності. Більше того, правознавці, аналізуючи сутність і призначення відповідальності у праві, все частіше відходять від її суто юридичного розуміння та звертаються до наукових поглядів на природу відповідальності із таких галузей знання як філософія, соціологія, етика, психологія, тощо. З цього приводу доречно відзначити думку, яку висловлює О. Іванченко, що категорія відповідальності — одна з центральних у правовій науці, але вона належить не тільки праву, як це вбачається з досліджуваного вище явища соціальної відповідальності, а розглядається також у філософії, етиці і психології. Кожна галузь знань вивчає відповідальність у тому аспекті, який визначається предметом її дослідження [58, c. 60].

      Є. Агеєва у своєму дослідженні, присвяченому соціально-правовому аспекту юридичної відповідальності у сфері державного управління, зазначає, що відповідальність як багатомірний, поліструктурний, багатосутнісний соціальний феномен та обов’язковий атрибут суспільних відносин, його регулятор на всіх стадіях існування суспільства вивчається різними галузями наук, головним чином, в рамках предмета кожної науки [4, с. 5].

      Слід зауважити, що деякі правники (наприклад, О.Е Лейст) із застереженням відносяться до використання теоретичних напрацювань з інших галузей наукового знання (окрім правознавства) з метою вироблення поняття відповідальності та визначення її сутнісного змісту. Вони це пояснюють тим, що за такого підходу може відбутися відрив від правової дійсності, що призведе до появи занадто абстрактного уявлення про відповідальність як таку, практична цінність якого досить сумнівна. О.Е. Лейст з цього приводу свого часу наголошував, що власне поняття «юридична відповідальність» та низка її вузлових проблем — предмет дискусії, що не припиняється протягом багатьох років, у процесі якої закономірно виявляється потреба уточнення й розробки низки методологічних питань, без чого немислиме вироблення загального і загальновизнаного поняття юридичної відповідальності. Тривогу викликає не стільки кількість точок зору та визначень відповідальності, скільки абстрактність деяких із них, відірваність від чинного законодавства і практики його застосування. Зрозуміло, що завдання теорії права полягають не в коментуванні нормативних актів, але також безспірним є те, що вона не повинна настільки відриватись від правової реальності, щоб підміняти один предмет дослідження іншим [85, с. 17].

      Вся работа доступна по Ссылке