Зміст договору на ландшафтно-дизайнерські роботи

     

      Встановлення змісту договору на ландшафтно-дизайнерські роботи має: 1) теоретичне значення, оскільки в літературі це питання не розглядалося взагалі і запропоновані на основі загальних положень вчення про договір та договори окремого типу матимуть елементи новизни і можуть слугувати емпіричної базою для подальших досліджень цього договору;

      2) практичне значення, особливо при укладенні цього договору та узгодження його умов, виконанні та оцінці проведеного виконання, тобто при підписанні акту приймання-передачі результатів робіт;

      3) практичне значення при встановленні порушення зобов’язань пов’язаних з окремими умовами, визначенні наслідків і встановленні санкцій.

      Актуальності йому надає практично повна відсутність в національній цивілістичній науці напрацювань у цьому напрямку і лише порівняльно-констатуючі згадування переважно в російській цивілістичній літературі й роботах із земельного права. Тому встановлення умов договору слугує потребам практики і розвитку доктрини договору.

      Дослідницьке завдання цього підрозділу полягає в тому, щоб на основі загальних положень про зміст договору та предмет договору визначених ст.ст. 628, 638 ЦК України, положень про предмет підрядних договорів і предмет найближчого виду до досліджуваного договору, визначити зміст договору на ландшафтно-дизайнерські роботи. Ми погоджуємося із В. В. Луцем у тому, що «...зміст договору – це ті умови, на яких укладена відповідна угода сторін» [118, c. 79], і не тільки, але стосовно яких у подальшому визначаються права та обов’язки сторін і на підставі чого можна проводити оцінку виконання.

      У ст. 638 ЦК України вказуються істотні умови договору, зокрема, про предмет договору, умови, як істотні та необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відсутність у договорі хоча б однієї істотної умови є підставою для визнання його неукладеним, при цьому не має значення ступінь виконання сторонами зобов’язань та наявність вини сторін. На це вказує п. 17 Роз’яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними» [198].

      Робоча гіпотеза зводиться до того, що не всі істотні умови є рівнозначними. Ми виходимо із цього, навіть при існуванні інших (протилежних) аргументованих позицій. Зокрема, беззаперечні корифеї договірного права професори М. І. Брагінський і В. В. Вітрянський вважають, що жодних інших умов договору, крім істотних, не може бути. Але тут же вказали, що одні умови стають істотними в силу обов’язкового для сторін імперативу щодо їх погодження, другі – внаслідок висловлення стороною диспозитивної можливості, треті – внаслідок самого характеру відповідної договірної моделі, четверті – завдяки наполяганню однією із сторін включення їх у договір [33, c. 302]. З ними солідаризувався і М. М. Сібільов [243, c. 96–97].

      Одні із умов договорів є первинними і впливають на зміст інших, другі підпорядковані їм. Первинною умовою, на наш погляд, завжди є предмет договору (ст. 638 ЦК, ч. 3 ст. 180 ГК), який впливає на інші умови. Зокрема, у даному випадку, роботи і їх результат нерозривно пов’язані із місцем розташування земельної ділянки, можливими чи рекомендованими строками проведення робіт (посадка дерев, рослин), способом їх виконання, і ціною. Більшість правників стверджують, що насамперед істотною умовою договору є його предмет [72, c. 175]. Умови про предмет договору пов’язані із його фізичними характеристиками (кількість, якість, комплектність), а також встановленими у законі імперативами (стандарти, умови і технічні зразки). Це стосується результатів роботи, особливо, коли вони крім встановлених законом імперативних вимог, ще мають елементи творчості, що підпадає під охорону законодавством про інтелектуальну власність.

      Вся работа доступна по Ссылке