Правовідносини у сфері використання та охорони земель гірничодобувної промисловості

     

      У загальній теорії права правовідносини визначаються як врегульовані правом та такі, що перебувають під охороною держави, суспільні відносини, учасники яких виступають у якості носіїв взаємно кореспондуючих один одному юридичних прав та обов’язків, або такі, що засновані на державному примусі [234, с. 513, 515]. Правовідносини у сфері діяльності гірничодобувних підприємств, установ, організацій, гірничих об’єктів, що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією та консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємств, установ, організацій, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства регулюються Гірничим законом України [36]. Правовідносини у сфері надрокористування гірничих підприємств, що здійснюються на підставі угоди про розподіл продукції, регулюються Законом України «Про угоди про розподіл продукції» та безпосередньо відповідною угодою. Надрокористування за угодою про розподіл продукції регулюється положеннями вказаного закону, якщо інше не передбачено законом та угодою про розподіл продукції [214].

      Правовідносини взагалі, у тому числі і ті правовідносини, які виникають з приводу земель гірничодобувної промисловості, можна розділити на регулятивні (пов’язані з використанням земель гірничодобувної промисловості) і охоронні (пов’язані з охороною земель гірничодобувної промисловості). Перші виникають з правомірних дій суб’єктів, другі – з протиправних дій, пов’язаних із застосуванням державного примусу.

      Всі правовідносини мають складну структуру, у склад будь-яких з них входять наступні елементи: суб’єкти, об’єкт, суб’єктивне право, юридичний обов’язок. Розглянемо структуру правовідносин у сфері використання і охорони земель гірничодобувної промисловості. Суб’єкти правовідносин у сфері використання земель гірничодобувної промисловості та їх охорони багато в чому співпадають, але їх правосуб’єктність характеризується певними особливостями. Так, суб’єктами (учасниками) правовідносин у сфері використання земель гірничодобувної промисловості можуть бути землевласники, землекористувачі – особи, які у встановленому чинним законодавством порядку набули право на земельну ділянку гірничодобувної промисловості. Водночас, землевласниками та землекористувачами можуть бути надрокористувачі – особи, які у встановленому законом порядку набули право на користування певною ділянкою надр. Також це можуть бути землевласники та землекористувачі, які не мають прав на користування надрами, але втрачають своє право власності або користування у зв’язку з вилученням земельних ділянок для суспільних потреб або у зв’язку з укладенням відповідного договору з надрокористувачем. Вказані суб’єкти можуть бути як юридичними, так і фізичними особами.

      Серед державних органів – суб’єктів правовідносин у сфері використання земель гірничодобувної промисловості, уповноважених здійснювати нагляд і контроль у вказаній сфері, можна виділити органи загальної та спеціальної компетенції. До державних органів загальної компетенції відносяться органи прокуратури, уповноважені здійснювати загальний нагляд за дотриманням чинного законодавства. До органів спеціальної компетенції слід віднести органи екологічної інспекції, створені у складі Мінприроди, Державну інспекцію сільського господарства України та органи Державного агентства земельних ресурсів України. Крім того, суб’єктами правовідносин у сфері використання земель гірничодобувної промисловості виступають органи місцевого самоврядування, які уповноважені приймати відповідні рішення про передачу земельних ділянок у користування для потреб гірничодобувної промисловості, про вилучення земельних ділянок для суспільного необхідних потреб, про зміну цільового призначення земельних ділянок (переведення їх у категорію земель промисловості) тощо.

      Оскільки правовідносини у сфері охорони земель гірничодобувної промисловості переважно випливають з протиправних дій, можна погодитись з тим, що перелік суб’єктів у цих правовідносинах майже не відрізняється від суб’єктів правовідносин у сфері використання земельних ділянок гірничодобувної промисловості. Але у цьому випадку відмінним є зміст правовідносин, характер зв’язку між їх суб’єктами.

      Наприклад, серед державних органів – суб’єктів правовідносин у сфері охорони земель гірничодобувної промисловості слід зазначити органи прокуратури, які, на відміну від правовідносин з використання земель гірничодобувної промисловості, виконують не функцію нагляду, а функцію притягнення винних осіб до відповідальності, а також судові органи, які у порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством, виконують функцію правосуддя шляхом відновлення порушених прав та законних інтересів, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

      Вся работа доступна по Ссылке