Регулювання ринку земель відноситься до тих суспільних та економічних явищ, які зумовлені сукупністю причинно-наслідкових зв'язків, відносин і закономірностей, визначаючи напрями та динаміку їх розвитку. Вивчення таких зв'язків, відносин і закономірностей та їх результатів веде до пізнання об'єктивної реальності ринкового обороту земель через формування екологічно продуманих економічних механізмів удосконалення системи державного регулювання ринку.
Це дослідження включає загальні дослідницькі складові – вибір теми, обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, висування гіпотези і складання дослідницької програми. Далі накопичуються факти, тобто проводиться збір економіко-статистичних даних, їх аналіз і теоретичне узагальнення, обґрунтовуються нові способи контролю ринкового обороту земель, відбувається пошук нових екологічно обґрунтованих економічних механізмів регулювання ринкових земельних відносин – аж до практичного застосування.
Вибір методики був зумовлений поставленими завданнями та метою дослідження, його значенням та практичним застосуванням, недостатністю належного досвіду і здійснення державного регулювання земельних відносин в період переходу до ринкових відносин.
Метод дослідження має дві нерозривні сторони: формально-логічну і змістовно-генетичну. Формально-логічна сторона включає способи і прийоми організації і проведення дослідження, збір і обробку матеріалів з обраної теми дослідження. Змістовно-генетична суть методу полягає у необхідності теоретичного узагальнення з врахуванням законів і правил пізнання явищ природи і суспільного розвитку. У процесі цього дослідження використано такі методи наукового дослідження:
історичний – досліджено розвиток земельних відносин і землекористування за певний історичний період; виявлено тенденції функціональних змін у сфері управління земельними ресурсами, в тому числі щодо ринкового обороту земель.
монографічний – використано при опрацюванні наукових праць, статистичних збірників, енциклопедій з питань закономірностей формування і розвитку земельних відносин, при розробці теоретичних положень державної регуляторної політики на ринку земель. Монографічний метод дослідження використовувався при аналізі окремих фактів і явищ всієї сукупності, які досить типові для об’єктів, що вивчаються;
статистичний, економічного аналізу і синтезу, розрахунково-аналітичний – при дослідженні еколого-економічного та організаційно-правового впливу використання земельних ресурсів на відносини у земельній сфері. Цей метод дозволив розділити предмет дослідження на окремі частини та поєднати окремі складові земельних відносин у єдине ціле. Для здійснення економічного аналізу використовувався діалектичний метод пізнання – окремі явища розглянуті з урахуванням взаємозалежностей і взаємозв'язків, використано системний підхід до вивчення об'єктів аналізу. Здійснено деталізацію явищ, процесів, їх систематизацію і синтез. Синтез дозволив відокремити з великої кількості факторів типові від випадкових, виділити основні, найголовніші для результатів дослідження;
індукції і дедукції – зроблено висновки за схемами «від часткового до загального», від причин до наслідків - і «від загального до конкретного», від результатів до причин;
ряд питань створення системи державного регулювання ринку земель досліджено на підставі абстрактно-логічного методу, який поєднує використання таких засобів як висунення гіпотези, індукцію, дедукцію, аналогію, зіставлення.
Досягнення будь-якої пізнавальної мети відбувається за допомогою відповідного засобу чи методу. При цьому метод розглядається: як спосіб, прийом або система прийомів для досягнення мети і виконання певного завдання, і як спосіб пізнання дійсності при дослідженні конкретних зв'язків, відносин і закономірностей.
У дисертаційній роботі висвітлено принципи і наукові аспекти державного регулювання ринку земель, серед яких значна увага приділялася сучасним основоположним принципам, як розмаїття форм власності на землю, платність при використанні земель в процесі економічного обороту, економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель. Дослідження проведено за часовою схемою: минуле-сучасне-майбутнє. Аби зрозуміти суть явища, необхідно вивчити його історію, без цього не можливо сформулювати об’єктивні висновки і пропозиції.
