Як було відзначено раніше, у процесі прогнозування за тенденціями робиться припущення, що фактори, які діяли протягом передпрогнозного періоду, залишаться і матимуть однаковий вплив у майбутньому. Як відомо, в Україні, як і в інших країнах, спостерігається не лише зміна сили впливу існуючих факторів, але і поява нових. Тому для їх урахування у процесі довгострокового прогнозування здійснюється визначення і оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх припущень.
Проведений аналіз показує, що без урахування зміни напрямів і умов світового розвитку результати прогнозів розвитку України на довгострокову перспективу будуть недостовірними. Тому серед зовнішніх умов у довгостроковій перспективі доцільно враховувати вплив на економіку України таких факторів, як:
- темпи розвитку світової економіки;
- вартість та доступність фінансових ресурсів на зовнішніх ринках капіталів;
- вартість енергетичних ресурсів на зовнішніх ринках;
- цінова кон’юнктуру та обсяг попиту на ринках основної продукції українського експорту;
- доступність залучення нових технологічних і інноваційних виробництв тощо.
До числа внутрішніх припущень віднесені: політична нестабільність; вартість кредитних ресурсів; циклічні кризи; подорожчання ресурсів; демографічна ситуація (очікуване скорочення чисельності населення, його «старіння» та посилення навантаження на працездатне населення) тощо.
Оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх припущень пов’язана з великою трудомісткістю і повинна здійснюватись окремо на державному рівні. Але у пропонованій роботі для експериментальних розрахунків були здійснені попередні оцінки впливу зовнішніх і внутрішніх припущень на динаміку ВВП України, які і були використані у подальших розрахунках.
Визначення і можливі методи попередньої оцінки впливу припущень можна здійснювати таким чином.
Дію внутрішніх та зовнішніх факторів можна об’єднати у два сценарії – оптимістичний (передбачає найбільш сприятливу дію факторів) та песимістичний (передбачає несприятливу дію факторів).
За оптимістичним, сприятливим для України сценарієм, що передбачає одночасну позитивну дію внутрішніх та зовнішніх чинників, у країні продовжуватиметься економічне зростання, що базуватиметься на поступовому розширенні внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, зміцненні конкурентоспроможності української економіки, підвищенні ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу. Але досягнення інноваційного сектору носитимуть локальний характер. Передбачається відсутність масштабних військових конфліктів у зоні економічних відносин України, значних природних катастроф.
Подальший розвиток глобалізаційних процесів передбачає посилення відкритості вітчизняної економіки та підвищення ступеня інтегрованості у світове господарство. Природно, що наслідком стане відчутніший вплив на основні макроекономічні показники країни різних регіональних та світових фінансових і економічних криз, головним наслідком яких може стати зміна моделі функціонування економіки. Позитивними факторами зростання можуть бути посилення впливу інновацій на економічний розвиток та підвищення енергоефективності виробництва.
За оптимістичним сценарієм найвищі темпи економічного розвитку у 2015–2030 рр., вочевидь, покажуть «нові індустріальні країни», країни азіатського Тихоокеанського регіону та окремі держави СНД. Найменші темпи зберігатимуться в ЄС, що змістить головний полюс глобального економічного зростання з Північної Атлантики в АТР.
Основний обсяг зростання припаде на країни, що розвиваються, і держави СНД, де, принаймні до 2020 р., будуть переважати ресурсномісткі, екстенсивні моделі розвитку, а їх зміна на інтенсивні та ресурсозберігаючі почнеться у 2020–2030 рр. Відстаючи в темпах, старий індустріальний світ, проте, збереже першість у випуску наукомісткої продукції та послуг.
Споживання основних енергетичних ресурсів у світі буде збільшуватися при одночасному підвищенні енергоефективності. Інших ресурсів, включаючи уран для ядерної енергетики, біологічне паливо і вугілля, вистачить навіть з урахуванням того, що обсяг споживання буде зростати. За умови зростання світового ВВП на рівні 4–3,5 % цінова динаміка основних енергетичних ресурсів буде повільно зростати випереджальними за зростання ВВП темпами.
Ціни на основні статті українського експорту – металопрокат, мінеральні добрива – будуть зростати внаслідок зростання світового попиту в середньому за 2008–2015 рр. на 10–15 %, за 2016–2030 рр. на 3–5%.
Зростатиме світовий попит та ціни на продовольство. В довгостроковій перспективі світовий агропродовольчий ринок буде формуватися під впливом зростання чисельності населення та його платоспроможного попиту, особливо в КНР, Індії і Бразилії, а також через зростання конкуренції за сільськогосподарську сировину з боку виробників біопалива.
У середньостроковій перспективі рівень цін на аграрну продукцію на світових ринках буде зростати швидше, ніж рівень інфляції, незважаючи на задіяння в господарський оборот додаткових посівних площ. Приріст цін на зернові культури становитиме в середньому 2–3% щорічно, на м’ясо-молочну продукцію – 5%.
Песимістичний сценарій для України передбачає синхронні коливання темпів зростання ВВП зі світовими та не передбачає суттевих коригувальних дій уряду, етапи піднесення економіки будуть змінюватися етапами рецесії.
За песимістичним сценарієм, фінансова криза призведе до значного зниження споживчих видатків та, як наслідок – світового кон’юнктурного спаду. Це суттєво уповільнить розвиток світової економіки в середньостроковій перспективі, вплив інших прогнозованих циклічних криз (2018–2019 рр. та 2027–2028 рр.) буде зростати внаслідок посилення глобалізаційних процесів, подальшого загострення диспропорцій у світовій торгівлі та фінансовій системі. Середньорічні темпи розвитку світової економіки складатимуть 3,0–2,0%. Географічний розподіл центрів світового розвитку зберігатиметься, але значно уповільниться динаміка зростання.
Ціни на основні енергетичні ресурси характеризуватимуться нестабільністю, значно знижуючись під час кон’юнктурних спадів світової економіки та підвищуючись на етапах зростання. Ціна на нафту в середньому за 2011–2015 рр. складатиме близько 100 дол. за барель, за 2015–2030 рр. – до 130–150 дол. за барель. Ціна на газ зростатиме, темпи приросту в середньому за 2008–2030 рр. складатимуть 5–8%.
В умовах уповільнення темпів світового розвитку загостриться конкуренція на ринках традиційного українського експорту. Під час криз світові ціни на металопрокат та мінеральні добрива значно знижуватимуться з одночасним скороченням обсягу попиту та повільно зростатимуть на етапах зростання світової економіки.
Оцінка загального впливу зовнішніх припущень передбачає визначення сили впливу у відсоткових пунктах зростання ВВП за оптимістичним (всі фактори впливу діють позитивно), песимістичним (фактори впливу діють різновекторно) сценаріями. Загальний вплив зовнішніх припущень розраховується як їх арифметична сума.
