Прогноз інших макроекономічних показників за базовим варіантом

     

      Прогнозування інших макропоказників (окрім ВВП) на перспективу до 2030 року здійснено за структурним методом для усіх складових агрегатів ВВП і методом відносної ваги для інших показників. Сутність структурного методу полягає у попередньому прогнозуванні структури за динамікою ретроспективи, а потім за прогнозованою структурою здійснюється розподіл обсягу раніше прогнозованого агрегатного (базового) показника на його структурні складові.

      Прогнозування компонентів базового показника за структурним методом здійснюється за таким порядком:

      1-й етап. Підготовка баз даних, які складаються зі статистичної звітності Державного комітету статистики, звітних даних Державного казначейства України та даних міністерств і відомств України.

      2-й етап. Розрахунок частки компонентів доходів бюджету у ретроспективі. 3-й етап. Прогнозування частки компонентів базового показника на перспективу. Прогнозування частки компонентів базового показника на перспективу проводяться методами екстраполяції, однак, зважаючи на те, що динаміка ОМЕП характеризується нестабільністю і неможливістю названих методів ураховувати інші, окрім часових, фактори впливу на прогнозовані показники, їхня динаміка потребує експертного коректування.

      4-й етап. Розрахунок абсолютного значення компонентів базового показника. Він здійснюється, виходячи з величини базового показника і частки в ньому (структури) окремих компонентів.

      5-й етап. Оцінка результатів прогнозу за формалізованими підходами або експертним шляхом. Якщо результати незадовільні чи не відповідають напряму структурних зрушень, то розробляються пропозиції щодо вдосконалення структури компонентів і розрахунки повторюються.

      Основні складності при використанні структурного методу полягають у виборі методу прогнозування головного показника та у визначенні структури (частки) інших показників у перспективному періоді.

      Для використання такого підходу було проведено аналіз динаміки часток макропоказників у ВВП у ретроспективі (додаток Д). Як свідчать дані за 1999–2010 рр. частка промисловості у ВВП відрізнялась незначними коливаннями, натомість значно скоротилася частка, що припадає на сільське господарство: від 15,5 % у ВВП у 2000 році до 7,2 % у ВВП в 2010 році. Впродовж аналізованого періоду інфраструктурні галузі стабільно нарощували свою частку у ВВП: від 41,8 % у 2000 році до 55,1 % в 2010 році. Частки у ВВП експорту, імпорту, оплати праці та інвестицій в динаміці характеризувалися нестабільністю.

      Виходячи з динаміки частки макропоказників у ВВП у ретроспективі здійснений їхній прогноз на перспективу (табл. 4.28).

      З таблиці 4.28 видно, що галузева структура економіки у перспективі погіршується. При зростанні ВВП у 2,09 рази обсяги продукції сільського господарства збільшаться лише в 1,8 раза, а їх частка у ВВП зменшиться з 7,2 % в 2010 році до 6,2 % в 2030 році, у той час як потреба у продовольстві зростає. Отже у перспективі при збережені існуючих тенденцій Україна не зможе стати потужним гравцем на світовому продовольчому ринку. Отримана структура була б дійсною у випадку розвитку за базовим варіантом, але вона не враховує вплив економічної політики держави і здійснюваних нею заходів. Тому методологією при розробленні стратегії розвитку на довгострокову перспективу передбачено корегування отриманої структури на величину пливу заходів економічної політики і відповідно до зауважень експертів, що і передбачається на наступному етапі процесу розроблення самої стратегії.

      Вся работа доступна по Ссылке