Орієнтири і обмеження стратегіям розвитку галузей, сфер діяльності і регіонів
Потреби державного планування, його мета і методи обумовили необхідність виділення галузевого, відомчого, територіального і часового аспектів плану. Найбільш складним є сполучення галузевого і територіального планування.
Галузеве планування передбачає розробку стратегії розвитку галузі відповідно до поставленого перед нею завдання по задоволенню внутрішнього і зовнішнього попиту у продукції необхідного асортименту і якості з урахуванням використання досягнень науково-технічного прогресу, підвищення ефективності роботи, раціонального використання капітальних вкладень, правильного розміщення виробництва та ін. Територіальне планування спрямоване на комплексний розвиток економіки певного регіону на основі комбінування і спеціалізації виробництва, визначення правильних пропорцій і раціональних зовнішніх зв’язків, ефективного використання трудових і природних ресурсів з урахуванням підвищення рівня забезпеченості населення соціальними послугами і вирівнювання рівня життя населення. Ці плани повинні бути тісно ув’язані один з одним. Галузеві і територіальні стратегії повинні бути галузевими й територіальними розрізами (аспектами) Національної стратегії розвитку економіки держави.
Більш тісні зв’язки центральних органів влади з місцевими органами допоможуть урахувати інтереси галузей у частині використання віднесених до певної території ресурсів (трудових, природних та ін.), а також будуть сприяти комплексному розвитку господарства, розташованого на певній території.
Тому у складі Національної стратегії розвитку України необхідно розроблювати орієнтири, завдання і обмеження стратегіям розвитку галузей, сфер діяльності і регіонів.
