Специфіка штрафів, які накладаються органами Антимонопольного комітету України
На сьогодні основним видом юридичної відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції є штрафи, які накладаються органами Антимонопольного комітету України. Органи Антимонопольного комітету України можуть накладати штрафи на об’єднання, суб’єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб’єктів господарювання – юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» [122] визнаються суб’єктом господарювання.
Усі дії, що становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції перераховані у статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» [122], а перелік відповідних максимальних грошових штрафів за ці порушення наведений у статті 52 цього Закону. Найвищий максимальний штраф за порушення, пов’язані з антиконкурентними узгодженими діями, зловживання монопольним становищем та невиконання рішень Антимонопольного комітету України, становить 10% доходу відповідача за попередній фінансовий рік або потрійний розмір незаконно одержаного прибутку. Дохід (виручка) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), усіх пов’язаних між собою відносинами контролю, юридичних та фізичних осіб, які входять до групи, що визнається суб’єктом господарювання, і які брали участь чи отримували вигоду від порушення. Якщо доход (виручка) не може бути визначений, тоді максимальний штраф складає 20 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Передбачено також, що органи Антимонопольного комітету України розмір доходу (виручки) можуть визначати на підставі адміністративної інформації, отриманої з інших джерел. Максимальний штраф за порушення другого рівня, такі як незаконні антиконкурентні дії, концентрація без дозволу, невиконання умов дозволу на узгоджені дії та концентрації, примушення до заборонених узгоджених дій та концентрації, неправомірне використання ринкового становища, дискримінація конкурентів максимальний штраф складає п’ять відсотків від доходу (виручки) (альтернативний штраф – 10 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян). Максимальний штраф за порушення третього рівня, тобто сприяння вчиненню порушень, відмову надати інформацію на вимогу Антимонопольного комітету України, подання неповної або неточної інформації, перешкоджання збору доказів при проведенні розслідування Антимонопольним комітетом України та економічну помсту заявнику складає один відсоток від доходу (виручки) (альтернативний штраф – 2 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний
строк із дня одержання рішення про накладення штрафу [122]. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольно гокомітету України [122]. За заявою особи, на яку накладено штраф, органи
Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право
відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» [122], за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про притягнення правопорушників до відповідальності, в тому числі про накладення штрафу.
За загальними підсумками діяльності Антимонопольного комітету України [141; 140; 139;138] у 2010 році на порушників законодавства про захист економічної конкуренції було накладено штрафів у загальному розмірі 27,1 млн. грн., що у два рази перевищує показник 2008 року та 2,3 рази – показник 2007 року. Найбільші штрафні санкції в історії Антимонопольного комітету України були накладені у 2009 році – в загальному розмірі 289,8 млн. грн. Суттєве зростання розміру штрафних санкцій у цьому році було обумовлене накладенням штрафу у розмірі 265 млн. грн. у резонансній справі про зловживання монопольним становищем на ринку реалізації авіапального із заправкою літаків у аеропорту Бориспіль. Із загального розміру штрафних санкцій 2010 року 9,4 млн. грн. накладено за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, 8,4 млн. грн.. – за порушення у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем, 3,1 млн. грн. – за порушення у вигляді недобросовісної конкуренції та 6,2 млн. грн. – за порушення інших видів.
За результатами розгляду 21 справи у 2010 році органами Антимонопольного комітету України були застосовані штрафи у розмірі 100 тис. грн. і більше. Найбільші штрафні санкції були накладені:
– у розмірі 3 млн. грн. у справі про антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання на ринку скрапленого газу – на ВАТ «Укрнафта» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укртатнафта»;
– у розмірі 1 млн. грн. у справі про захист від недобросовісної конкуренції на ринку фармацевтики – на компанію «Boehringer Ingelheim RCV GmbH & Co KG» (м. Відень, Австрія);
– у розмірі 1 млн. грн. у справі про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг із забезпечення безпеки мореплавства – на державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» (м. Южне, Одеська обл.).
Із метою забезпечення своєчасної сплати штрафів, накладених на порушників законодавства про захист економічної конкуренції, та з інших, передбачених законодавством питань, органи Антимонопольного комітету України протягом 2010 року у 427 випадках зверталися до суду, зокрема, з позовами, відповідно до статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені. Судами протягом року задоволено 287 позовів органів Антимонопольного комітету України, остаточно відмовлено у задоволенні 12 таких позовів.
Однак, незважаючи на передбачену сувору відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мета такої відповідальності нівелюється об’єктивною можливістю суб’єктів господарювання уникнути відповідальності за вчинені дії шляхом реалізації механізмів штучного банкрутства або ліквідації. Зазначене, зокрема,
підтверджується наступним. За період із 2003 по 2010 рік [134; 135; 136; 137; 138; 139; 140; 141] загальна сума штрафів за рішеннями органів Антимонопольного комітету України складає 485 178 801 гривень, із них сплачено до Державного бюджету України 20 700 000 гривень, що складає 4,3% від загальної суми накладених штрафів. Інші рішення Антимонопольного комітету України були оскаржені суб’єктами господарювання до суду, де на разі триває судовий розгляд, або знаходяться на виконанні у Державній виконавчій службі України. При цьому, як свідчить практика діяльності Антимонопольного комітету України, до моменту прийняття судом вищої інстанції остаточного рішення, суб’єкти господарювання, на яких накладено штраф, можуть вчинити дії по переведенню коштів із власних рахунків на рахунки інших суб’єктів господарювання або витрачанню коштів. Отже, навіть за наявності рішення суду про підтвердження правомірності рішення Антимонопольного комітету України, на день сплати штрафу на рахунках суб’єктів господарювання можуть бути відсутні кошти, необхідні для відповідної сплати. В інших випадках виконавчі провадження тривають довгий час, протягом якого суб’єкт господарювання або визнається банкрутом, або приймає рішення про ліквідацію. Таким чином, з огляду на свідоме затягування суб’єктами господарювання судових процесів та існуючої тривалості виконавчих проваджень, на законодавчому рівні необхідно забезпечити ефективний механізм виконання рішень органів Антимонопольного комітету України про накладення штрафу за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
