Вплив соціально-економічних чинників на ступінь фінансового забезпечення рівня життя населення
Гармонійний соціально-економічний розвиток – це перш за все універсальна система узгоджених дій між усіма суб’єктами господарювання, заснована на дотриманні ними законодавчих принципів та норм і направлена на підвищення рівня життя населення. У системі фінансового забезпечення рівня життя населення, враховуючи попередні дослідження, необхідно виділити основні соціально-економічні чинники впливу на ступінь фінансового забезпечення підвищення рівня життя населення. А саме вплив: темпів економічного зростання; рівня – державного боргу, золотовалютних резервів, відповідності законодавчої бази міжнародним стандартам, дефіциту бюджету, інфляції, безробіття, доходів населення за основними групами або домогосподарствами та ін.
У зв’язку з труднощами оцінки та трудомісткістю процесу визначення соціально-економічного розвитку в макроекономіці переважно аналізують економічне зростання, яке є основною характеристикою можливості збільшення фінансового забезпечення рівня життя населення та досягнення стійкого економічного розвитку країни.
Під економічним зростанням необхідно розуміти довгострокову тенденцію збільшення реального виробництва [209]. Економічне зростання тісно пов’язане із підвищенням рівня життя населення: зростанням рівня доходів, збільшенням заощаджень, зростанням тривалості життя, рівня медичного обслуговування, рівня освіти, підвищенням продуктивності праці тощо. Розрізняють екстенсивне зростання – зростання, викликане збільшенням кількості використаних ресурсів (природних ресурсів, праці, капіталу), та інтенсивне зростання, зумовлене удосконаленням технології. Економічне зростання означає, що у деякий момент часу певною мірою полегшується вирішення проблеми обмеженості ресурсів і з’являється можливість задоволення ширшого кола потреб людини. Кінцевою метою економічного зростання є підвищення рівня життя населення.
Основні пропорції між рівнем економічного розвитку країн світу, як правило, зберігаються тривалий час. Тому Україна може скоротити відставання від розвинених європейських країн єдиним способом – досягненням і підтримкою високих та стійких темпів зростання національної економіки протягом тривалого періоду після виходу з кризи. У Програмі розвитку ООН „Доклад о развитии человека 2005” і наступних років (2006–2010) Україна віднесена до другої групи країн із середнім рівнем людського розвитку (перша група (1–57 місце) – з високим, третя (146–177 місце) – з низьким) і займала 78 місце [210, с. 241–347]. У 2006 році країна перемістилася на 77 місце, а у 2007 – на 76 [211]. У 2008 році кількість країн, у яких оцінювався рівень людського розвитку, збільшився до 179 країн і Україна посіла 83 місце [212], у 2009 – 85 місце серед 182 країн [213].
З точки зору фінансової науки визначимо декілька можливих трактувань економічного зростання. По-перше, це – збільшення фінансового потенціалу країни; по-друге, це – збільшення обсягів фінансового забезпечення економічних та соціальних потреб суспільства. Необхідність застосовування того чи іншого способу вимірювання економічного зростання пов’язуємо із завданнями нашого дослідження. У даному випадку вимірювання економічного зростання використовується при оцінці динаміки рівня життя населення або його порівняння в різних країнах і регіонах. З позиції оцінки рівня життя під економічним зростанням розуміємо такий розвиток національної економіки, при якому спостерігається збільшення показника ВВП, розрахованого на душу населення за умови зростання населення. Це дозволяє передбачити подальше підвищення рівня фінансового забезпечення потреб та інтересів громадян.
Вивчаючи економічне зростання з погляду інтересів усього суспільства, можна виділити дві його основні цілі: підвищення матеріального забезпечення рівня життя населення і підтримка національної безпеки. У свою чергу, підвищення матеріального забезпечення реалізується як у процесі збільшення середньорічних доходів населення, так і в удосконаленні процесу розподілу національного доходу серед різних верств населення через Державний бюджет України. Досягнення цієї мети отримує своє віддзеркалення в темпах зростання національного доходу (далі – НД) на душу населення. Однак якщо просте збільшення реального НД супроводжується значним погіршенням його розподілу, то, як наслідок, переважна частина населення взагалі б не вважала економічне зростання поліпшенням, оскільки їх рівень життя залишився б таким самим або навіть зменшився. Тому важливо, щоб у процесі економічного розвитку підтримувалися принципи соціальної захищеності стосовно усіх верств населення.
Вся работа доступна по Ссылке
